ISW: Росія навряд чи зможе протистояти партизанському руху

Read Time:1 Minute, 18 Second

За даними Інституту дослідження війни (ISW), ефективні українські партизанські атаки змушують російське керівництво відволікати ресурси від операцій на фронті для забезпечення безпеки тилових районів.
Крім того, партизани погіршують здатність Росії захищатися від постійних українських контрнаступів, не кажучи вже про проведення власних наступальних операцій.
Погана російська оперативна безпека уможливила українські партизанські напади, а зростаючий дефіцит живої сили в Росії, ймовірно, погіршує здатність російських військ ефективно захищати російські тилові райони від партизанських нападів і одночасно оборонятися від українських контрнаступів.
Також Кремль досі не зміг ефективно протистояти українському організованому партизанському руху і навряд чи зможе це зробити, роблять висновок аналітики.
Щодо нестачі людських ресурсів, зазначається, що це погіршує здатність російських військ ефективно захищати свої тилові райони від партизанських нападів.
Так, станом на 1 листопада російські війська окупували приблизно 85 300 квадратних кілометрів материкової частини території України, за винятком Криму. Нестача російської живої сили перешкоджає зусиллям з убезпечення цієї території.
При цьому за даними української розвідки, російські військові зосередили 40 000 військовослужбовців – більшу частину звичайних збройних сил Росії – в окупованій Росією Херсонській області, де Росія займає приблизно 23 000 квадратних кілометрів.
Надання російськими військовими пріоритету Херсонській області, ймовірно, призвело до деградації російських сил безпеки в Запорізькій (помітний осередок партизанської активності), Донецькій і Луганській областях. Партизанські напади продовжуються в окупованих Росією Херсонській і Запорізькій областях навіть після анексії Росією цих регіонів 30 вересня, що свідчить про подальшу нездатність російських сил забезпечити безпеку окупованої території.
Також атаки українських партизанів відволікають російські ресурси від лінії фронту на допомогу в захисті тилових районів, що погіршує російську здатність захищатися від українських контрнаступів, не кажучи вже про проведення власних наступальних операцій.