Звіт про фінансову стабільність. Що загрожує банківській системі України

Read Time:4 Minute, 39 Second

28 грудня 2022 року на сайті НБУ з'явився цікавий документ, який відразу викликав масу суперечок та коментарів у фінансовому середовищі України, – «Звіт про фінансову стабільність».
Що ж насправді відбувається зараз із банківською системою України? Наскільки стабільним є її стан, і що буде далі? Ми спробували розібратися.
1. Фінансовий сектор працює безперебійно
Перший і головний момент, який варто наголосити окремо, – це безперебійність роботи банківської системи в цілому та кожного банку зокрема. Незважаючи на безперервні обстріли українських міст, відділення банків продовжують роботу. Навіть у нещодавно звільненому Херсоні вже відкрилися відділення понад п'ятьох українських банків.
Нещодавно Національний банк презентував програму під символічною назвою POWER BANKING, до якої приєдналося 14 системно важливих українських банків. Визначено відділення банків, які працюватимуть навіть у разі настання блек-ауту, покращено умови для зняття готівки у мережах банкоматів для карток усіх українських банків.
Основа надійності та стабільності роботи української банківської системи зараз – це постійна та безперервна підтримка з боку світової фінансової системи.
2. Кредитний ризик – найбільша загроза фінансовому сектору
Стан кредитного портфеля українських банків суттєво погіршився і продовжує погіршуватись уже 11-й місяць поспіль. Причини зрозумілі: масштабні руйнування призвели до втрат (а подекуди – і знищення) юридичних осіб, багато з яких припинили своє існування. Водночас мільйони біженців опинилися за кордоном, і гостро постало питання обслуговування заборгованості за їхніми кредитами.
Фактичні та потенційні втрати кредитного портфеля на даний момент оцінюються на рівні 20%. У той же час проблеми з енергопостачанням можуть погіршити показники діяльності навіть для бізнесу, що стабільно працює, який до цього часу справно обслуговував кредити. Є підстави припустити, що втрати кредитного портфеля можуть збільшитись і досягти 30%.
3. Банківський сектор залишається потенційно прибутковим
Відсоткові доходи банків суттєво зросли завдяки зростанню активів, що приносять відсотковий дохід, та зростанню відсоткових ставок. Після провалу у весняні місяці зросли комісійні доходи, оскільки спостерігається стабільний попит на банківські послуги та поступове відновлення тарифів. Вже у вересні комісійні прибутки досягли довоєнного рівня. Насамперед, завдяки скасуванню банками кредитних канікул, запроваджених у лютому-березні.
Протягом року більшість банків змогли оптимізувати адміністративні витрати. На жаль, деяким для цього довелося закрити частину своїх відділень та скоротити своє представництво у тих чи інших містах. У результаті, незважаючи на суттєві кредитні втрати, банківський сектор загалом залишився прибутковим, а рентабельність капіталу за 11 місяців досягла понад 9%.
4. Достатність капіталу банків залишається на мінімально необхідному рівні
Більшість банків все ще має запас капіталу, який перевищує мінімальні вимоги НБУ. Однак, існує ймовірність, що незабаром цей запас вичерпається. Деякі фінансові установи порушують мінімальні вимоги до достатності капіталу. Національний банк поки що не застосовує до таких установ заходів впливу, якщо порушення вимог стали наслідком воєнних дій.
2023 року Національний банк збирається провести оцінку стійкості банків. За результатами цієї перевірки буде ініційовано перехідний період, протягом якого банки матимуть змогу поновити свій капітал за рахунок майбутніх доходів. Частина ж банків, швидше за все, вимагатиме допомоги акціонерів у нарощуванні капіталу та приведенні його до нормативів вимог НБУ.
5. Україна має активну фінансову підтримку багатьох країн світу
За оцінкою Інституту світової економіки Кіля, загальна сума анонсованої та наданої офіційної фінансової, військової та гуманітарної допомоги країн-партнерів вже перевищує 120 млрд. доларів США. За 11 місяців 2022 року лише на фінансування потреб бюджету вже отримано понад 28 млрд. доларів США, з яких 42% – гранти.
У грудні продовжується формування пакету допомоги на наступний рік. Рада ЄС погодила новий механізм допомоги Україні на 2023 рік у розмірі 18 млрд євро. Також Конгрес США підтримав надання близько 45 млрд доларів США екстреної допомоги для України в різних формах, насамперед для потреб оборони, включно з підтримкою союзників; вони будуть доступні до вересня 2023 року.
6. Внутрішні ризики для економіки залишаються високими
З одного боку, українська економіка почала відновлюватись після катастрофічного падіння у першому півріччі 2022 року. У той же час втрата людського капіталу та руйнування інфраструктури, зокрема енергетичної, внаслідок подальших російських терористичних атак та продовження ведення бойових дій не лише зумовлять глибоке падіння економіки у 2022 році, а й стримуватимуть її відновлення у 2023. Високий рівень ризиків та невизначеності зберігається, що ускладнює роботу фінансового сектора.
Масштабні атаки на енергетичну інфраструктуру, починаючи з жовтня 2022 року, і, як наслідок, дефіцит електроенергії призведуть до істотних простоїв українського бізнесу. Енергетичні проблеми виснажуватимуть ресурси підприємств, знижуватимуть їхню платоспроможність та посилять кредитні ризики. Деякі компанії взагалі можуть припинити роботу, що призведе до нової хвилі погіршення кредитних портфелів банків.
7. Валютний ринок залишається керованим, але інтервенції НБУ, як і раніше, необхідні
Стабільні надходження фінансової допомоги з-за кордону, який заробив «зерновий коридор» і безперервні інтервенції НБУ на міжбанківському валютному ринку, забезпечили відносну стабільність на валютному ринку. Проте попит на валюту з боку бізнесу та населення все ще залишається високим, а сам валютний ринок поки що не в змозі самостійно збалансуватися. Тому НБУ й надалі компенсуватиме дефіцит валюти та збереже політику фіксованого обмінного курсу. Водночас, варто відзначити, що завдяки безпрецедентній допомозі від партнерів міжнародні резерви станом на кінець листопада вже перевищили 28 млрд доларів США і перевищили навіть довоєнний рівень.
8. Інфляція в Україні поступово знижуватиметься, але залишиться високою
За підсумками 2022 року інфляція в Україні не перевищить 30%. Основні чинники зростання цін – руйнація виробничих потужностей, порушення логістики, зростання виробничих витрат, обмежену пропозицію окремих товарів. Свій внесок в інфляцію зробила і липнева корекція курсу гривні до долара США та високі темпи зростання світових цін. Стримали ціновий тиск червневе підвищення облікової ставки до 25% річних та поступова трансмісія її на ринкові ставки, а також фіксація тарифів на житлово-комунальні послуги. Більшість цих факторів уповільнюватимуть інфляцію і у 2023 році. Водночас руйнування енергетичної інфраструктури посилюватиме тиск на ціни.
Жовтневий прогноз НБУ передбачає утримання високої облікової ставки тривалий час, змушуючи банки надалі підвищувати та утримувати на високому рівні ставки за депозитами. Це послабить тиск на валютний ринок та покращить структуру фондування банків.