WP: Путіну потрібна військова перемога для особистого виживання

Read Time:6 Minute, 42 Second

Російський президент Володимир Путін любить зображувати з себе нового царя, подібного до Петра I або Івана Грозного, тобто "збирача руських земель". Але через рік війни в Україні еліти всередині країни вже кажуть, що йому потрібна військова перемога, щоби забезпечити власне виживання.
Про це говорить стаття The Washington Post.
Російське вторгнення в Україну почалося з зарозумілості та прагнення Путіна змінити світовий порядок. Але паралельно з військовими поразками, зниженням міжнародного авторитету та звинуваченнями у звірствах він посилив авторитарну хватку всередині країни, використовуючи тему війни для знищення опозиції та створення параноїдального суспільства.
Оточення російського Путіна заявляє, що він "просто не може програти" в Україні через енергетичні ресурси, ядерну зброю та величезну кількість солдатів, які можуть бути кинуті на поле бою. Але топ-чиновники впевнені, що позиції президента можуть виявитися хиткими, оскільки зростають сумніви щодо його тактики. Для багатьох із них "путінський гамбіт" звів нанівець 30-річний прогрес, досягнутий після розпаду СРСР. Те, як він бачить майбутнє Росії, жахає багатьох олігархів, але вони мовчать.

"В еліті, хоча вони і розуміють, що це (вторгнення в Україні, – ред.) була помилка, вони все ще бояться щось робити самі. Тому що вони звикли, що Путін все вирішує", – зазначив колишній співробітник російського представництва.

ООН у Женеві Борис Бондарєв, єдиний дипломат, який публічно залишив свою посаду через війну.
Частина з них впевнена, що Путін зможе утримуватись у владі, поки продовжує війну та виснажує рішучість Заходу в поставках зброї. За словами Бондарєва, щоб будь-хто в еліті почав діяти, "необхідне розуміння того, що Путін веде країну до повного краху". А поки той продовжує атакувати, люди думають, що ситуація не така вже й погана.
"Має бути повна військова поразка, і тільки тоді люди зрозуміють, що треба щось робити", – додав Бондарєв.

З чим згодні всі табори, то це з тим, що Путін не готовий здатися. Незважаючи на погіршення ситуації на полі бою, він неодноразово загострював ситуацію, завдаючи жорстоких авіаударів по цивільній інфраструктурі та погрожуючи застосувати ядерну зброю. Тепер після мобілізації йому потрібна перемога, щоб зберегти довіру.
"Путіну потрібен певний успіх, щоб продемонструвати суспільству, що він, як і раніше, дуже успішний", – заявив на умовах анонімності високопоставлений співробітник Служби безпеки України.

Блискуча байдужість Москви
У той час як в Україні зростають російські втрати, московські ресторани переповнені гламурними відвідувачами, одягненими в одяг європейських брендів. Але в глибині Путін створює мілітаризоване і націоналістичне суспільство, яке живиться пропагандою та одержиме "екзистенційною війною" проти США та НАТО. І досі ніхто з офіційних осіб не заперечив проти цього принаймні публічно.
З 2000 року легітимність Путіна ґрунтувалася на його популярності та авторитеті серед еліти, підкріплених здатністю вселяти страх. Але поразки в Україні підкосили його. Здається, російського президента завжди переслідує момент, коли СРСР із падінням Берлінської стіни "здав позиції в Європі" під час його служби в Дрездені. І його гонитва за імперією відкидає Росію в сіре, репресивне та ізольоване минуле. Його зусилля – це прагнення виправити те, що він називає історичними помилками. І на його маніакальну думку, Україна нібито завжди належала Росії.
Але навіть якщо Путіну вдасться досягти капітуляції України, то його еліти постраждають найбільше. Західні санкції залишаться чинними, а за утримання захоплених земель змушені будуть платити олігархи.
Вже спостерігаються перші блискучі проблиски путінської нової Росії. Зокрема, одну пару заарештували у краснодарському ресторані після доносу, що вони пошепки засуджували війну. Літню пасажирку грубо виштовхнули з автобуса за слова про те, що Росія відправляє чоловіків воювати у гумових чоботях. А нещодавно було оприлюднено відео страти "зрадника" із ПВК "Вагнера" кувалдою.
Колишня співробітниця Центробанку Олександра Прокопенко описала атмосферу, де чиновники бояться в'язниці на тлі залякувань з боку спецслужб.
"Це турбота кожного члена російської еліти. Це питання виживання високопоставлених, середніх чиновників, які всі залишилися в Росії. Наразі люди дуже стурбовані своєю безпекою", – зазначила вона і додала, що її колеги із ЦБ не бачать хорошого виходу для Росії.

Двостороння реакція
Все більш ізольований Путін стикається зі зростаючим обуренням з боку як "яструбів", які радять діяти радикальніше, щоб захопити Київ, так і ліберально налаштованої фракції, яка вважає війну серйозною помилкою. Він скоротив своє оточення до кількох прихильників жорсткої лінії та підлабузників, усунув суперників з опозиції та створив потужний апарат для захисту від будь-якої загрози.
Прокремлівські аналітики бачать шлях до перемоги в ескалації – нарощуванні кількості солдатів та військового виробництва. Схоже, це відповідає характеру Путіна.
Але ніхто насправді не знає поточної військової цілі або того, що Путін може вважати перемогою. Дехто припускає, що достатньо захоплення Донецької та Луганської областей. Інші впевнені, що президент не відмовився від плану захопити Київ та повалити уряд.
Перший великий контрнаступ України у вересні 2022 року пролив світло на інстинкти Путіна в умовах кризи – подвоєння ставок, щоб перерізати будь-який шлях до компромісу. Його заява про анексію чотирьох регіонів до їхнього повного захоплення була тактикою "спалювання всіх мостів", покликаною провести нові червоні лінії на карті.
Його промова щодо нових анексій досягла нового істеричного апогею в тому, що він назвав "відвертим сатанізмом" Заходу, нібито його бажанням зжерти Росію та зруйнувати її цінності.
"Вони не хочуть, щоб ми були вільні; вони хочуть, щоб ми були колонією. Вони не хочуть рівноправної співпраці; вони хочуть грабувати. Вони хочуть бачити нас не вільним суспільством, а масою бездушних рабів", – говорив він у Георгіївській залі Кремлівського палацу.

Іноді Путін дорікає чиновникам невдачами, змушуючи інших боятися публічного приниження. Він підносить і винагороджує злочинців, таких як чеченський лідер Рамзан Кадиров і засновник групи "Вагнера" Євген Пригожин, але швидко приборкує їх, якщо ті переступають межу.
Але часом Путін здається дивно відірваним від реалій своєї війни. За кілька днів після того, як стало відомо про знищення 155-ї гвардійської бригади морської піхоти під час атаки на Вугледар, той заявив, що "морська піхота працює як слід і героїчно бореться".
Тим часом у Росії зростають песимістичні настрої.
"Здається, неможливо здобути політичну чи військову перемогу. Економіка перебуває у стані величезного стресу і не може довго перебувати в такій ситуації", – зазначив на умовах анонімності один із державних чиновників.

Патріотичний культ смерті
Путін публічно не висловлював занепокоєння з приводу звірств його армії у Бучі, Маріуполі та Ізюмі, а його пропагандистська машина називає це "фейками". Однак Міжнародний кримінальний суд розслідує воєнні злочини, а Європарламент закликав до скликання спеціального трибуналу, і, на думку прокремлівських аналітиків, це лише зміцнює рішучість російського президента.
Кремлівські іміджмейкери виставляють Путіна архетипічним диктатором – часто самотньою фігурою вдалині, яка покладає квіти до пам'ятників. Його постановочні виступи з нібито звичайними росіянами здаються штучними, одні й ті самі особи з'являються у різних умовах – одягнені як солдати, рибалки чи парафіяни храмів. І це викликає питання, скільки реальних людей він взагалі коли-небудь зустрічав.
У міру того, як кількість жертв війни зростає, Путін і провідні пропагандисти звеличують фаталістичний культ смерті, стверджуючи, що краще померти на війні, ніж в автокатастрофі, від алкоголізму або раку.
"Одного разу ми всі покинемо цей світ. Питання в тому, як ми жили. З деякими людьми незрозуміло, живуть вони чи ні. Незрозуміло, чому вони вмирають, через горілку чи ще щось. Коли їх немає, важко сказати, жили вони чи ні. Їхнє життя пройшло непомітно. Але людина, яка загинула на війні, не дарма пішла з життя. Її життя було важливим", – говорив він на зустрічі з нібито матерями мобілізованих солдатів.

Авторитетні правозахисні організації "Меморіал" та Центр Сахарова були змушені закритися, а шановні політологи, музиканти, журналісти та колишні радянські політв'язні були оголошені "іноземними агентами". Багато хто утік або був ув'язнений.
Оскільки санкції діють повільно, ціни зростають, а підприємства намагаються адаптуватись, економісти та керівники підприємств передбачають тривалий економічний спад на тлі ізоляції від західних технологій.
"Економіка вступила у тривалий період аргентинізації. Це буде довга повільна деградація. Усього буде менше", – наголосив на умовах анонімності ще один російський олігарх.

За час війни Путін докорінно змінив Росію, посиливши обмеження свобод і змусивши сотні тисяч росіян емігрувати. На думку експертів, у майбутньому не буде продемократичних лібералів, а прозахідна опозиція зникне. І культуватиметься думка про те, що противники війни в Україні не є частиною народу.
Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що українці зненавиділи Путіна, і той нічого не зможе з цим вдіяти.