Верховна Рада ухвалила загалом зміни до державного бюджету, яким витрати на оборону збільшуються більш ніж на півтрильйона гривень.
Про це повідомила голова Бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа, супровідні документи до законопроекту №9105.
За законопроект загалом проголосували 322 народні депутати, загалом – 325.
Закон передбачає збільшення видатків державного бюджету на 537,2 млрд грн.
Зокрема, 518 млрд грн спрямовується на потреби військових, а саме – на грошове забезпечення, харчування, виробництво та закупівлю БПЛА.
Підласа наголосила, що потреба у збільшенні витрат на діяльність усіх видів та пологів військ обумовлена збільшенням чисельності військовослужбовців. Наприклад, у рамках проекту "Гвардія настання" планується сформувати 8 нових бригад. Крім того, збільшення витрат необхідне через зміну прогнозу щодо ведення активних бойових дій до кінця 2023 року.
Згідно з додатками до законопроекту, додаткові кошти отримають:
Міністерство оборони у сумі 372,5 млрд грн, насамперед на забезпечення діяльності ЗСУ, підготовку кадрів та військ тощо;
Міністерство внутрішніх справ у сумі 98,4 млрд грн, які розподіляються між Державною прикордонною службою, Нацгвардією, ДСНС та Нацполіцією;
Держспецзв'язку в сумі 31,6 млрд грн, насамперед на "забезпечення спеціальною технікою та обладнанням";
Служба безпеки у сумі 9,3 млрд грн;
Головне управління розвідки МО у сумі 4,6 млрд грн;
Управління державної охорони, яке отримає 961,9 млн грн на охорону органів державної влади та посадових осіб;
Служба зовнішньої розвідки у сумі 807 млн. грн.;
Національне антикорупційне бюро у сумі 50,6 млн грн.
Також 19 млрд грн спрямовується на поповнення Резервного фонду державного бюджету, який використовується для непередбачених та невідкладних заходів. Кошти Резервного фонду мають бути використані, зокрема, на виплату одноразової грошової допомоги сім'ям загиблих військовослужбовців (не менше 3 млрд грн у 2023 році) та на будівництво фортифікаційних споруд (не менше 2 млрд грн).
Джерелами покриття таких додаткових витрат пропонується визначити:
419,3 млрд грн – збільшення дефіциту державного бюджету, тобто фактично через внутрішні та зовнішні запозичення;
60,7 млрд грн – збільшення доходів бюджету за рахунок збільшення надходження ПДФО, ПДВ із вироблених товарів та частини чистого прибутку державних банків;
50,3 млрд грн – скорочення витрат на обслуговування державного боргу;
6,9 млрд грн – зменшення витрат на забезпечення державних гарантій.
Закон набуде чинності після підпису президентом.
Інші Новини
Що шукали українці в Google з 2011 року та як змінилися запити через війну
Пошукові запити українців у Google змінювалися відповідно до трендів, або ж ситуації на політичній арені чи визначних подій у світі....
Як вимикатимуть світло у Києві 1 січня: ДТЕК оновив графіки
Як пише ДТЕК, у перший день 2026 року Києві продовжать діяти графіки відключення світла. Мешканці й гості столиці будуть без...
“Укренерго” розповіло про графіки відключень світла 1 січня
Як пише "Укренерго", у всіх регіонах України завтра, 1 січня, діятимуть графіки погодинних відключень світла.Як зазначили в компанії, також 1...
Після справи “Мідас”: до наглядової ради “Енергоатому” обрали незалежних експертів
Номінаційний комітет затвердив незалежних членів нової наглядової ради "Енергоатому". Відбір провели одноголосно. Про це говорить заява прем'єр-міністра України Юлії Свириденко.За...
Зеленський звільнив главу Нацкомісії з цінних паперів
Президент України Володимир Зеленський звільнив Руслана Магомедова з посади голови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Про це...
У Мінфіні розкрили суму надходжень до держбюджету в грудні
Державний бюджет України за грудень 2025 року отримав майже 330 мільярдів гривень доходів. Майже половина з них - це міжнародна...

Average Rating