Відносини України та Польщі у кризі – Gazeta Wyborcza

Read Time:3 Minute, 20 Second

Час, який російський автократ обрав для своїх погроз на адресу Варшави, важливіший, ніж зміст його псевдоісторичних лекцій. На кордоні панує страх. Здалеку доносяться звуки пострілів і пролітають гелікоптери. Жителі польських сіл відчувають, що ось-ось може статися щось страшне, повідомляє Reuters.
Аляксандр Лукашенка неодноразово говорив про нібито заплановане вторгнення в Білорусь: або з боку Польщі, або НАТО, – а також про потужну відсіч з боку своїх військ. Місцеві поляки, напевно, вже звикли до того, що сусід по той бік кордону любить так говорити, але, насправді, це мало що означає, окрім просто розмов.
«Цього разу все інакше, адже господар у Білорусі теж змінився. Ним став Владімір Путін, який, напевно, вже довів усім, що вміє створювати проблеми (хоча й не обов'язково вигравати від цього)», – пише Gazeta Wyborcza.

За його згодою і схваленням після невдалого путчу на білоруські землі були відправлені найманці з групи «Вагнер». Офіційно для одних це буде зупинкою на шляху до місій в Африці, інші залишаться, щоб навчати білоруську армію воювати. Що вони або їхній ватажок Євгеній Прігожин вб'ють собі в голову, або які їхні справжні накази, невідомо. Не дивно, що на польському кордоні бояться цих маневрів.

Путін у п'ятницю вирішив підлити оливи в вогонь. Під час зустрічі з постійними членами Ради Безпеки РФ він розродився тирадою про Польщу. У притаманному йому стилі, опускаючи різні незручні для Росії факти і перекручуючи інші, він порадив союзникам Польщі триматися від неї подалі, бо вона може знову напасти на них, як це було в 1920-х роках. Він також зазначив, що Польща нібито завдячує своїми західними кордонами Іосіфу Сталіну. І мовляв, полякам потрібно нагадати про це, зважаючи на їхні «сучасні плани». А вони складаються з щонайменше двох пунктів, за версією Путіна.
«Польські лідери», на думку російського автократа, нібито мають намір анексувати Західну Україну. Звісно, це відбудеться не відкрито, а під виглядом інтервенції НАТО за участю Литовсько-польсько-української бригади. Це означає, що десь у Варшаві задуманий план кампанії «Пілсудський-Петлюра+», який Київ незабаром реалізує, але це вже його особиста справа, – визнав Путін і пообіцяв не вплутуватися в цю потенційну битву. Російський лідер має намір діяти в іншому місці, оскільки існує другий напрямок наступу польських гусарів – на Мінськ! А цього Путін не потерпить і, як він оголосив, відповість усіма силами, які у нього залишилися.
«Лекція Путіна – це чиста пропаганда. Вона навіть не нова. Від початку вторгнення Кремль інколи застерігає, а інколи заохочує польський уряд до участі в поділі України», – пише Gazeta Wyborcza.

Прес-секретар Путіна Дмітрій Пєсков говорив про це, колишній президент Дмітрій Мєдвєдєв вправлявся у своїх Telegram-атаках. Вони робили це здебільшого для цілей внутрішньоросійського дискурсу. Тому, на думку видання, час сигналу Путіна більш важливий, ніж його зміст.

Гра Путіна на розкол
«Дивлячись на останні події у польсько-українських відносинах, не важко скласти враження, що вони перебувають у кризі», – зауважує Gazeta Wyborcza.

Помилкова політика уряду «Права і Справежливості» призвела до того, що польський ринок заполонило дешевше зерно з України.
Непродовження Росією зернової угоди поставило Україну до стіни, і тепер вона приречена експортувати сировину суходолом. Тим часом прем'єр-міністр Матеуш Моравецький оголосив, що якщо Єврокомісія не продовжить заборону на імпорт зерна до Польщі (транзит дозволено), яка діє до 15 вересня, то Варшава закриє кордони. Реакція української сторони була показовою. Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль закликав Польщу не піддаватися «гаслам і популізму». Віце-прем'єр-міністр Ольга Стефанішина висловилася ще різкіше.
«Демократія – це коли уряд діє як виконавча влада, а не як виборча комісія», – сказала вона.

Останнім часом таких «гарячих точок» побільшало. Після 80-ї річниці подій на Волині знову постало питання трагедії минулого, яка, здається, досі розділяє два народи.
«Існує також питання про важливий з точки зору бойових дій в Україні німецький центр з ремонту танків Leopard, будівництво якого в Польщі було успішно торпедовано урядом «Права і справедливості». Частина польського суспільства, схоже, також демонструє втому від біженців з України, чим намагаються скористатися деякі крайні праві політики. Тож проблем між близькими союзниками Польщею і Україною не бракує. Це знає господар Кремля. І він намагається розпалювати ці суперечки, розчарування і страхи», – пише польське видання.