Як змінилося життя українців за роки Незалежності

Read Time:3 Minute, 51 Second

У 2021 ми називали українців "нацією утомлених оптимістів", у 2022 – "нацією впертих оптимістів". У 2023 р. дослідницька компанія Gradus Research повторила традиційне опитування до Дня Незалежності, аби дізнатися, якою Україна буде зустрічати своє 32-річчя незалежності. І порівняти найважливіші зміни в оцінці життя в Україні із довоєнним періодом та навіть із 1996 роком.
Ще до початку повномасштабної агресії Gradus Research повторивши питання, які були задані Інститутом соціології НАН України у 1996 році. Тоді оцінка настроїв суспільства відбувалася у рамках чотирьох блоків — безпека, розвиток, моральність та емоційність. Кожен блок містив протилежні (дихотомічні) вислови, і респонденти мали віднести свій відповідь до одного із двох полюсів. Наприклад, чи є життя в Україні небезпечним чи безпечним.
У рамках кожного з цих блоків відбулася суттєва динаміка навіть у порівнянні з довоєнною годиною. Війна ж стала каталізатором і значно пришвидшила ті тренди, що тільки вимальовувалися. Іншим спільним характерним моментом у всіх блоках є також зменшення невизначеності в оцінках.
Так, блок безпеки є найбільш стійким. Життя в Україні сприймається респондентами (із величезним драматичним перевагою), як мінливе, небезпечне, складне, нестабільне та неспокійне. І якщо перед війною і навіть на початку війни тренд позбавлявся таким, проте рівень наближення до полюса опасности був менш виявленим, то зараз (у серпні 2023) показники рівня оціночної опасності наблизилися до показників 1996 року, а іноді й перевищили їх. Хоча від початку повторних замірів саме 1996 рік позбавлявся у сприйнятті українців найнебезпечнішим за всіма цими параметрами.
У блоці Розвиток ми бачимо більш життєствердну динаміку. Тут респонденти вибирали серед полюсів Активне – Пасивне, Прогресивне – Консервативне, Розумне – Нерозумне, Правильне – Неправильне, Будівниче – Руйнівне.
Порівняно з 1996 роком українці почали приймати життя в Україні, як значно активніше, прогресивніше і розумніше. Війна і тут має негативний вплив на оцінки, проте за цими трьома категоріями все ж таки позитивний полюс продовжує переважати. Проте, як у 1996 році, так і зараз переважають оцінки нашої життя, як неправильної та руйнівної.
Цікаво, що початок війни викликав у респондентів відчуття будівничої та правильної життя, проте станом на зараз цей ефект монолітизації суспільства, схоже, минає.
У блоці Моральність видно також, як війна значно підняла відчуття самосвідомості та згуртованості. Проте так само, як і в попередніх категоріях, відмічаємо зростання втоми та відкат до позицій до початку повномасштабної агресії. Тут респонденти оцінювали сприйняття життя за шкалами Людяни – Бездушне, Гідне – Негідне, Вільне – Невільне, Відверте – Сховане та Правдиве – Неправдиве.
Найбільш інтенсивні оцінки отримали дві категорії – Людяни та Вільні. І досі ці категорії зберігають великий позитивний баланс і контрастно відрізняються від результатів 1996 року (бо тоді перевага була на боці негативної шкали). Також, більшість респондентів вважають нашу життя зараз гідною. Проте, від початку війни радикально збільшилися оцінки життя в Україні, як прихованого і неправдивого, досягнувши (а іноді і перевищивши) показники 1996 року чи довоєнної години.
У рамках блоку Емоційність респонденти оцінювали життя в Україні за шкалами Різноманітне – Одноманітне, Цікаве – Нецікаве, Оптимістичне – Песимістичне, Щасливе – Нещасливе, Веселе – Невеселі та Радісне – Сумні. І тут ми бачимо за першими трьома змінними радикальне покращення порівняно з 1996 роком – життя в Україні сприймається, як різноманітне, цікаве, оптимістичне. Проте водночас воно – нещасливе, невеселе та сумне.
Це говорити нам, насамперед, про високий рівень емоційної залученості до життя країни, що розподіляється на негативні та позитивні аспекти. Найбільш акцентованими негативними аспектами є небезпека, непрозорість та нечесність, що призводить до відчуття нещастя та суми. Війна додала до цього полюсу ще сприйняття життя в Україні як руйнацію.
Проте позитивний полюс теж демонструє свою сталість та силу – це активна участь у житті країни та відчуття прогресивності, попри важкі випробування війни. Також до цього полюсу відносяться відчуття людяності, волі та гідності. Прояви саме цих цінностей ми побачили і під час Майдану 2014, саме вони продемонстрували найбільшу позитивну динаміку на початку війни та демонструють подальше утримання на позитивному полюсі шкали.
Таким чином активність, людяність, воля та гідність – базові цінності нової соціальної тканини України, які утримують суспільство у стані монолітності та готовності до опору.
Усі ж негативні аспекти можуть бути розцінені, не лише як відображення багатьох криз та випробувань, через які проходило і проходитиме наше суспільство, але й як каталізатори цієї волі до опору та до життя. Адже активність настрою у негативній ситуації завжди означає дію.
2021-2023 роки: опитування були проведені дослідницькою компанією Gradus Research методом самозаповнення анкети у мобільному додатку. Онлайн-панель Gradus відображає структуру населення міст із кількістю мешканців понад 50 тисяч у віці 18-60 років за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном, за виключенням тимчасово окупованих територій та територій активних бойових дій. періоди досліджень: 26 липня 2021 року (розмір вибірки – 1000 респондентів), 5 серпня 2021 року (розмір вибірки – 1022 респондентів), 6 березня 2022 року (розмір вибірки – 1000 респондентів). 7-8 серпня 2023 року (розмір вибірки – 1100 респондентів).
1996 рік: дані Інституту соціології НАН України, розмір вибірки – 1200 респондентів.