“Недоарештовані” активи Медведчука змінили власників – розслідування

Read Time:3 Minute, 12 Second

Низка компаній, які, відповідно до судових ухвал, мали б знаходитися під арештом через знайдені в них слідством частки підозрюваного у держзраді екснардепа Віктора Медведчука встигли вже декілька разів змінити власників.
Згідно з розслідуванням, пов’язана з Медведчуком кіпрська структура Pilawer Limited стала співвласницею трьох київських компаній – “Академ-Клуб”, “Осокорки-7” і “Орєст” (в “Орєсті” не напряму, а через “Осокорки-7” – ред.) у 2019-му році. Ці фірми мають довгострокові договори оренди на великі, загальною площею у понад 40 гектарів, земельні ділянки на київських Осокорках, прямо на березі Дніпра і тоді низка ЗМІ одразу заявили, що оточення Медведчука почало “заходити” на будівельний ринок міста.
Саме через це влітку 2022-го львівські суди і ухвалили рішення про арешт цих компаній. На момент арешту партнером пов’язаної з Медведчуком структури в “Академ-Клубі” була фірма з орбіти нардепа Вадима Столара, у “Осокорках-7” партнерами виступали київські бізнесмени Олександр Константіновський та Валерій Міщенко, вони ж були представлені і в “Орєсті”.
Попри арешт, вже з жовтня 2022-го структура власності цих компаній змінилася. Так, звідти зник пов’язаний з Медведчуком Pilawer, а власником цієї частки у фірмах став Олександр Білявський з Херсонщини. Світлини Білявського в соціальних мережах наштовхнули журналістів на думку, що він діяв не самостійно, а міг бути прикриттям для реального бенефіціара.

Натомість юристи, які представляли його інтереси привели журналістів до оточення вже згаданого Вадима Столара, з чого можна зробити висновок, що останній можливо намагався отримати частки колишнього партнера у власність. Втім, Білявський пробув в компаніях недовго і вже з грудня 2022-го структура знову почала змінюватися. “Академ-Клубом” повністю заволодів Петрос Тограмаджян з Болгарії, “викинувши” звідти і Білявського, і пов’язану зі Столаром кіпрську компанію. В “Осокорки-7” замість Білявського “зайшов” Вадим Іванов з Риги, а частки Міщенка і Константіновського лишилися за ними. В “Орєсті” зміни відбулися дещо пізніше, але в результаті його на себе записав вже згаданий Міщенко.
Журналістам не вдалося знайти інформацію про Іванова, натомість Петрос Тограмаджян, за повідомленням болгарських ЗМІ, є колишнім місцевим кримінальним авторитетом. Ймовірність того, що ця людина могла б зацікавитися київським будівельним ринком дуже мізерна.
Всі реєстраційні дії по всім трьом компаніям виконувалися однією і тією ж нотаріусом з Києва, відтак уявити собі ситуацію, коли Іванов з Риги, Тограмаджян з Бургаса та Міщенко з Києва в один і той самий період випадково скористалися послугами одного нотаріуса задля переоформлення споріднених фірм – неможливо. Це наштовхнуло журналістів на думку про те, що Міщенко і може бути причетний до всіх маніпуляцій з переписуванням компаній.
В розмові з журналістами Міщенко не спростував своєї причетності, як і той факт, що держава “недоарештувала” пов’язані з Медведчуком компанії.
Міщенка журналісти раніше вже згадували в контексті історій про компанію “Укрбуд” та нинішнього заступника керівника Офісу президента Олега Татарова. Коли власник “Укрбуду” Максим Микитась потрапив за грати та фактично втратив контроль над компанією, з “Укрбуду” почали потроху виводити активи, зокрема й нерухомість поблизу “Академмістечка” в Києві, яку записали на новостворену фірму “Дейрінг Капітал”. Її співвласниками були вже колишній тесть Олега Татарова та Людмила Міщенко з тимчасово окупованого Донецька, яка виявилася партнеркою Валерія Міщенка (попри однакові прізвища вони не є родичами – ред.) вже в його бізнесі. Окрім цього виявилося, що “Дейрінг Капітал” зареєстрували в будинку на Антоновича, 131 в Києві, де також прописана і одна з компаній Міщенка, і де сам Татаров та члени його родини володіють низкою об’єктів нерухомості.
За КПК України ухвалу суду про арешт майна мають виконувати слідчі чи прокурори негайно. Відповідно, це вони мали б з ухвалою звернутися до реєстратора, який би і вніс в державний реєстр інформацію, яка б зробила неможливим подальші зміни у фірмах. У випадку з “Академ-Клубом”, “Осокорками-7” та “Орєстом” цього не зробили ні прокурори, ні слідчі Державного бюро розслідувань, які і займалися справами.
На запити журналістів у ДБР відповіли відмовою у наданні інформації (а відтак і пояснень), у Офісі Генерального прокурора подовжили термін відповіді до 20 днів, але натякнули, що ця інформація може не бути публічною.