Бойкот Лаврова та підтримка України: як пройшло засідання Ради міністрів ОБСЄ

Read Time:5 Minute, 16 Second

У столиці Північної Македонії Скоп'є відбувся перший день засідання Ради міністрів ОБСЄ (Організації з безпеки та співробітництва в Європі). Він запам'ятався бойкотом міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова, проханням дати йому спокій, а також запевненнями європейських партнерів у підтримці України.
Детальніше про це – у матеріалі сайту.
Російський міністр Сергій Лавров прибув до Скоп'є напередодні увечері. Причому політ виявився тривалішим, ніж очікувався. Раніше Болгарія надала дозвіл на проліт через її повітряний простір. Але вимагала, щоб на борту не було офіційної представниці МЗС Росії Марії Захарової, яка перебуває під санкціями. Виняток для Лаврова не поширювався на інших членів делегації.
У результаті довелося летіти через Грецію. Але як виявилося, головні "пригоди" чекали на російського міністра на засіданні Ради міністрів ОБСЄ.

Бойкот не обмежився Україною та країнами Балтії
Про бойкот міністерської зустрічі через Лаврова заздалегідь оголосили глави МЗС України, Литви, Латвії та Естонії.
Напередодні до бойкоту українських та балтійських колег приєднається міністр закордонних справ Польщі Шимон Шинковський вель Сенк.
"Те, що міністр закордонних справ Росії на рівних правах з іншими партнерами братиме участь у засіданні організації, яка має будувати мир та безпеку в Європі, водночас будучи міністром закордонних справ країни, яка є агресором, відповідальним за воєнні злочини в Україні, для нас є неприйнятним фактом", – наголосив він.

Проте в Європі є й ті, хто задоволений запрошенням Лаврова. Зокрема, глава австрійського МЗС Александер Шалленберг привітав рішення Північної Македонії. Минулого року він був єдиним головою зовнішньополітичного відомства, який розкритикував Раду міністрів ОБСЄ у Польщі без участі Лаврова.
"Як Захід ми не повинні боятися сідати за стіл переговорів із росіянами. Я вважаю, що тенденція занурюватися у власні ехо-камери у зовнішній політиці є небезпечною для життя", – пояснив Шалленберг свою позицію.

Прем'єр Північної Македонії Дімітар Ковачевський називає приїзд кремлівського представника перемогою. Але перемогою не Росії, а ОБСЄ з огляду на те, що зараз поставлено під питання життєздатність організації.
"Ми повинні усвідомлювати, що кожна країна по-своєму посилає повідомлення про невиправдану агресію, яку РФ здійснила проти суверенної держави – України", – прокоментував він бойкот інших країн.

Бойкот підтримав голова європейської дипломатії Жозеп Боррель. Делегація Євросоюзу була представлена на міністерській зустрічі, але замість нього виступала заступниця верховного представника ЄС із закордонних справ та безпекової політики Раса Остарускайте. Вона, зокрема, засудила Росію та Білорусь за агресію проти України.
Державний секретар США Ентоні Блінкен прибув до Скоп'є, але пробув на саміті недовго. І залишив його ще до того, як туди дістався Лавров.
Лавров просуває російські наративи та просить дати йому спокій
Щойно Сергій Лавров узяв слово на Раді міністрів ОБСЄ, зал засідань у повному складі залишили представники України. Демарш підтримали делегації ще кількох країн. Очевидно тому, що не захотіли в чергове слухати, як той просуває російські наративи. Зокрема, глава МЗС Росії скаржився на те, що західні політичні еліти "присвоїли право вершителів доль людства і зробили вибір не на користь ОБСЄ, а на користь НАТО".
Він також згадав про обіцянку саміту в Бухаресті про те, що Україна та Грузія в майбутньому приєднаються до Альянсу, щоб "натравити їх на Росію", Майдан 2014 року, мінські угоди, а також про відмову США та НАТО у 2021 році юридично закріпити гарантії безпеки (передбачали неприєднання України до Альянсу). Стандартний набір наративів доповнили заяви про нібито розгул неонацизму.
Міністр закордонних справ Данії Ларс Лекке Расмуссен назвав його слова брехливими та наголосив, що західні лідери не погодяться на спробу Росію розділити Європу на сфери впливу. А також зазначив, що дії Москви порушують міжнародний порядок, а спроби перекласти провину на інших видно неозброєним оком.
Свою промову Лавров промовляв російською. На фразі "однією з ключових складових такої лінії стала безоглядна експансія НАТО на схід, що почалася після розпуску Організації Варшавського договору", він перервався і, подивившись убік, сказав англійською:
"Можете дати мені спокій, будь ласка? Дякую". До кого конкретно звертався Лавров, неясно, але, мабуть, хтось за кадром намагався його відволікти.
Після виступу він одразу залишив засідання. Ймовірно, знервованості додав і той факт, що раніше цього тижня Москва казала про великий інтерес в організації двосторонніх зустрічей, проте на практиці сьогодні Лавров лише провів коротку бесіду з вірменським міністром Араратом Мірзояном і передбачувано "звірив годинники" з угорським колегою Петером Сійярто. Згідно з повідомленням російського МЗС, із ним також обговорювалася ситуація в Україні.
Українська реакція на виступ Лаврова
Присутністю Лаврова на Раді міністрів ОБСЄ російська сторона продовжує нехтувати міжнародним правом і намагається заплямувати репутацію міжнародних інституцій. Про це заявив радник глави Офісу президента України Михайло Подоляк.
"Представник Росії у Скоп'є на засіданні ОБСЄ прямо заявив світу, що війна є гарним інструментом зовнішньої політики, що масові вбивці мають право вчиняти воєнні злочини, що війна в Україні має продовжуватися і посилюватися, щоб ті, хто використовує насильство та геноцидну військову практику як єдині аргументи своєї зовнішньої політики, обов'язково мають бути залучені до дискусії щодо принципів взаємної безпеки", – написав він у своєму Twitter.
Як вихід із ситуації він пропонує:
абсолютну політичну ізоляцію Росії; призупинення її членства у міжнародних організаціях; остаточну відмову у наданні міжнародного майданчика для російської пропаганди.

ЄС засудив агресію Росії, а Нідерланди пообіцяли допомогу Україні
У перший день саміту європейських міністрів делегація ЄС в ОБСЄ опублікувала декларацію із засудженням російської агресії. Заяву підтримали понад 30 країн, зокрема Північна Македонія, Чорногорія, Албанія, Молдова, Боснія та Герцеговина, Грузія, Ісландія, Сан-Марино та Україна.
"Ми ще раз закликаємо Росію негайно припинити агресивну війну проти України та повністю і беззастережно вивести всі свої сили та військову техніку з усієї території України в межах її міжнародно визнаних кордонів", – йдеться у документі.

Партнери наголосили, що безпека Європи залежить від безпеки України, тому Євросоюз продовжить надавати підтримку. ЄС уже мобілізував 85 млрд євро у вигляді фінансової, економічної, гуманітарної та військової допомоги, і у довгостроковій перспективі сприятиме виконанню подальших зобов'язань.
"Ми підтримуватимемо відновлення та реконструкцію України в координації з міжнародними партнерами, включаючи процес розмінування", – додали в ЄС.

Окрім того, Євросоюз продовжить дипломатичні зусилля, щоб забезпечити максимально широку підтримку української формули миру та підготовку Глобального саміту.
За підсумками першого дня саміту міністр закордонних справ Нідерландів Ханке Бруїнс Слот оголосила про плани надати додаткову допомогу на 2,5 млрд євро для України.
"Нідерланди продовжать надавати Україні підтримку, скільки буде потрібно і як буде потрібно", – заявила вона.

Зазначимо, до цього міністр оборони Нідерландів Кайса Оллонгрен казала про те, що ці кошти допоможуть задовольнити потреби України в боєприпасах та підтримати вже поставлені платформи та системи.