Чим низький курс гривні шкодить українцям та бюджету: відповідь банкірів

Read Time:1 Minute, 36 Second

Потенційне збільшення заробітків експортерів та надходжень державного бюджету від можливої девальвації гривні нівелюватиметься значним здорожчанням зовнішніх боргів держави, втратами імпортерів, зупинкою виробництв і зубожінням населення.
Про це йдеться в матеріалі "Валютні гойдалки або НБУ проти Мінфіну: хто переможе в боротьбі за курс і бюджет".
Ані Національний банк, ані Міністерство фінансів не зацікавлені в ослаблені гривні. Їхня спільна мета – збереження фінансової стабільності та прогнозованості економіки, вважає Дмитро Глінський в.о. виконавчого директора Незалежної асоціації банків України (НАБУ).
"Не варто представляти НБУ та Мінфін противниками у курсовому питанні. Це міф – ніби Мінфіну потрібно девальвувати гривню. Різкі зміни обмінного курсу для Мінфіну були би катастрофічними. В разі сильної девальвації падають і надходження податків. Тож валютна криза не потрібна нікому", – упевнений Глінський.

Як зазначається в матеріалі, потенційних плюсів від девальвації національної валюти значно менше, ніж негативних наслідків ослаблення гривні. Збільшення рівня інфляції також може стати причиною підвищення облікової ставки НБУ, що своєю чергою призведе до росту прибутковості нових випусків ОВДП. Більш дорогі запозичення означатимуть збільшення видатків бюджету на обслуговування держборгу, за рахунок якого покривається дефіцит того ж таки бюджету. А це вже невигідно Мінфіну.
У державний кошторис на наступний рік вже закладено рекордний дефіцит в розмірі 1,6 трлн гривень. Тож недоотримання надходжень через низький курс гривні не матиме визначального впливу на проблему доходів, зазначив начальник департаменту приватних банківських послуг UKRSIBBANK BNP Paribas Group Ігор Левченко.
Курс долара в бюджеті
Нагадаємо, на початку вересня міністр фінансів Сергій Марченко сказав, що бюджетний прогноз Мінекономіки щодо середньорічного курсу на 2024 рік становить 41,4 грн/долар та заявив про бажаність такого сценарію. Це викликало тимчасовий стрибок курсу долара.
Після цього голова НБУ Андрій Пишний в черговий раз наголосив, що курс, який було закладено в державний бюджет, не є ні прогнозом, ні метою для Національного банку.
До другого читання держбюджету очікування щодо курсу покращили до 40,7 грн/долар у середньому за рік.
Водночас бюджетний прогноз Мінекономіки ніколи не збігається з реальним курсом.