Найбільший дефіцит кадрів в Україні серед кваліфікованих робітників. Це такі професії, як швачка, електромонтер з ремонту електроустаткування, сантехнік, електрик, монтер колії, слюсар аварійно-відновлювальних робіт, зварник, електрогазозварник, автослюсар тощо. Про це розповіла директор Державної служби зайнятості Юлія Жовтяк."Сьогодні ситуація на ринку праці залишається складною. До повномасштабного вторгнення на ринку була нестача вакансій, наразі – проблема дефіциту кадрів. Тобто зараз час працівника", – сказала вона.За її словами, практично в усіх видах економічної діяльності є дефіцит кадрів. "І ми очікуємо подальший ріст конкуренції за працівників: збереження кадрів, пошук нових", – додала чиновниця.За оцінкою Держслужби зайнятості, найбільші складності з укомплектуванням вакансій виникають у сфері транспорту, на будівництві, переробній промисловості."Вочевидь, у період післявоєнного відновлення ситуація загостриться. Вже зараз Міністерство економіки оцінює дефіцит робочої сили у найближчі десять років на рівні 4,5 млн людей", – повідомила Жовтяк.Не тільки війнаДиректор Державної служби зайнятості зазначила, що аналогічна тенденція була і до повномасштабного вторгнення."Це так зване структурне безробіття. Але воно загострилося з початком війни. Так, після тимчасової окупації Росією територій Донецької та Луганської областей значна частина місцевих жителів, серед яких багато працівників шахт, виїхали в інші регіони країни, де просто немає потреби в таких спеціалістах", – зазначила Жовтяк.На її думку, причиною структурного безробіття є те, що Україна багато років не популяризувала ці робітничі професії. Вони роками вважалися непрестижними, низькооплачуваними."Нещодавно спілкувалась зі спільнотою дизайнерів. І вони говорять, що українці не хочуть працювати, наприклад, швачками. Це відбувається через упевненість, що в цій сфері платять дуже невеликі гроші. Насправді реальні зарплати швачок набагато вищі. А, наприклад, електрозварникам пропонують зарплату до 100 тисяч гривень, а операторам верстатів з числовим програмним управлінням – до 120 тисяч гривень на місяць", – розповіла Жовтяк.За її словами, після війни буде відновлення економіки та відбудова територій, зокрема після деокупації."Отже ми потребуватимемо людей насамперед у сфері будівництва та відновлення житла, відновлення енергетичної інфраструктури, водопостачання, газопостачання. Також потребуватиме розвитку сфера охорони здоров’я. Зростатиме потреба у молодшому медичному персоналі, а також працівниках соціальної сфери", – сказала вона.Нагадаємо, заступниця міністра економіки Тетяна Бережна заявила, що через війну, виїзд українців за кордон та внутрішню міграцію в державі існує кадровий дефіцит та структурне безробіття. Якщо у 2021 році офіційний ринок праці нараховував 11,5 мільйона працівників, то у 2023 році ця цифра зменшилася до 9 мільйонів офіційно працевлаштованих.За попередніми розрахунками, для того, щоб забезпечити щорічне зростання ВПП до 2030 року на 7%, Україні потрібно 4,5 мільйона працівників додатково, повідомила Бережна.
Інші Новини
Місія МВФ в Україні завершила роботу: підсумки від Мінфіну
Міністерство фінансів України, Національний банк та експерти МВФ завершили обговорення виконання програми Механізму розширеного фінансування (EFF). Зустрічі тривали з 3...
Нафтові доходи РФ впали до мінімуму за п’ять років – доповідь
Доходи Росії від продажу нафти і нафтопродуктів у серпні скоротилися до одного з найнижчих рівнів з початку війни проти України....
Кабмін затвердив нові розміри надбавок вчителям в Україні
Кабінет міністрів України затвердив нові правила виплат для педагогічних працівників. Зміни торкнулися щорічної винагороди, надбавок за стаж та доплат за...
Курс валют НБУ на 11 вересня
Курс основних валют, встановлений Національним банком України в четвер, 11 вересня 2025 рокуКурс долара, порівняно з 10 вересня, зріс до...
Резиденти Дія.City збільшили відрахування до бюджету майже вдвічі – податкова
За перші вісім місяців 2025 року компанії-резиденти Дія.City перерахували до державного бюджету 19,5 млрд грн, що на 81% більше, ніж...
Міноборони переходить на сучасну модель забезпечення якості оборонної продукції
Завершено трансформацію системи забезпечення якості продукції оборонного призначення. Принцип тотального контролю за якістю зміниться сучасною моделлю партнерських відносин із виробниками,...
Average Rating