Read Time:2 Minute, 36 Second

Філіппінські військові відповіли на висадку китайських сил на рифі Сенді-Кей проведенням своєї аналогічної операції. Про це повідомляє Philippine News Agency.Національна оперативно-тактична група "Західне Філіппінське море" 27 квітня провела Міжвідомчу морську операцію. Зусилля спрямовані на посилення регулярної та законної реалізації Філіппінами своїх суверенних прав і юрисдикції над морськими просторами Західно-Філіппінського моря. В операції взяли участь Військово-морські сили Філіппін, Берегова охорона Філіппін та Морська група Національної поліції.В рамках операції чотири зведені команди на гумових човнах висадилися на островах "Сенді-Кей 1", "Сенді-Кей 2" та "Сенді-Кей 3" та у прилеглих до них водах.Під час патрулювання філіппінські сили зафіксували незаконну присутність корабля берегової охорони Китаю з бортовим номером 5102 приблизно за 914 метрів на схід від бухти острові "Сенді-Кей 2", а також виявили сім суден китайської морської міліції поблизу бухт островів 2 і 3.У Національній оперативно-тактичній групі "Західне Філіппінське море" наголосили, що проведення даної операції демонструє непохитну рішучість і зобов'язання уряду Філіппін підтримувати суверенітет, суверенні права та юрисдикцію країни в Західно-Філіппінському морі. Операція також підкреслює прагнення Філіппін захищати свої морські території, дотримуватися норм міжнародного права і сприяти збереженню миру та стабільності в регіоні.Зазначена операція військових Філіппін стала відповіддю на дії Берегової охорони Китаю, яка вчора, 26 квітня, висадилася на спірному рифі "Сенді-Кей 2" біля форпосту Філіппін на острові Тіту і сфотографувалася зі своїм прапором.Інцидент стався напередодні щорічних спільних військових навчань Філіппін та США, які відбудуться наступного тижня на території Філіппін, неподалік від групи островів Спратлі.Сенді-Кей – це піщана мілина площею трохи більше 200 квадратних метрів, але вона має стратегічне значення для Китаю. Міжнародне право дозволяє країні вести господарську діяльність у 12-мильній територіальні зоні навколо рифу.Цей район перетинається з островом Тіту в Південно-Китайському морі, який Маніла використовує для спостереження за активністю Китаю у регіоні.Територіальні суперечки між Філіппінами і КитаємПівденно-Китайське море має стратегічне значення, адже щороку через цей регіон проходять торговельні потоки обсягом близько 3 трлн доларів США. Окрім Китаю та Філіппін, на окремі ділянки акваторії претендують В'єтнам, Індонезія, Малайзія і Бруней.У 2016 році Постійна палата третейського суду в Гаазі визнала незаконними територіальні претензії Китаю в Південно-Китайському морі, але Пекін офіційно не визнав це рішення.Зокрема, Філіппіни та Китай залучені у тривале протистояння навколо Другої мілини Томаса, де Маніла утримує десантний корабель BRP Sierra Madre. Судно було навмисно посаджене на мілину у 1999 році для закріплення філіппінських територіальних претензій у регіоні, на його борту перебуває обмежений екіпаж.Китай масштабно видобуває пісок і корали для створення штучних островів у Південно-Китайському морі. Пекін заявляє, що ці роботи є частиною нормальної господарської діяльності на територіях, які він вважає своїми. Водночас низка країн регіону розглядає такі дії як спробу розширити контроль над спірними морськими зонами.За даними звіту Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого минулого року, будівельна активність Китаю призвела до знищення понад 4600 акрів (1861 гектар) коралових рифів.Наприкінці березня Китай розгорнув стратегічні бомбардувальники в районі спірної мілини Скарборо.У липні 2024 року Філіппіни та Китай заявили про успішні переговори щодо спірної Другої мілини Томаса.

Happy
Happy
0 %
Sad
Sad
0 %
Excited
Excited
0 %
Sleepy
Sleepy
0 %
Angry
Angry
0 %
Surprise
Surprise
0 %

Average Rating

5 Star
0%
4 Star
0%
3 Star
0%
2 Star
0%
1 Star
0%

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Попередня новина У Канаді сьогодні пройдуть парламентські вибори, мають обрати прем’єра
Наступна новина Україна терміново імпортує мільярд кубометрів газу – “Нафтогаз”