Російська влада не може впоратися з потоком контрабанди та фальсифікату, незважаючи на масове запровадження маркування продукції. У 2023 році частка нелегального обороту товарів у країні становила 8,9%, підрахували в Інституті державного та муніципального управління НДУ ВШЕ. До цього компанія "РБК Дослідження ринків" на основі даних Росстату, Федеральної митної служби (ФМС) та інших держорганів оцінювала обсяг нелегального обороту в Росії у 2023 році у 4,9 трлн руб., або 10,1% від усього роздрібного ринку країни. При цьому наголошувалося, що за чотири роки ринок нелегальних товарів зріс у півтора рази – на 58%. Серед причин такого зростання експерти називали західні санкції, легалізацію паралельного імпорту, зростання інфляції, мораторій на перевірки бізнесу та розвиток маркетплейсів. За даними аналітиків, 40,4% обороту тіньового ринку товарів припадає на роздрібні магазини, 37,3% – на маркетплейси та інтернет-магазини, а ще 22,3% – на ринки та ярмарки. За даними асоціації "Антиконтрафакт", частка контрафактної продукції в парфумерії та косметиці сягає 40%, а на ринку ноутбуків та смартфонів -20-30%. Також не менш гострою залишається проблема контрафакту в харчовій промисловості, серед дитячих товарів та кормів для тварин, зазначив член опікунської ради "Антиконтрафакт" Артем Кір'янов. "Значна частина контрафактної продукції або сировини для її виробництва ввозиться в країну, що потребує посилення контролю і, зокрема, цифрових механізмів відстеження", – наголосив Кір'янов. За його словами, на даний момент у Росії діє система маркування для 27 галузей, що дозволило скоротити частку нелегальних товарів на 20–40% у кожній із них. "Однак маркування – це не панацея. Вона не вирішує проблему контрабанди та фальсифікату на 100%", – сказав Кир'янов. Як раніше показало інше дослідження ВШЕ, частка росіян, які усвідомлено купують контрафактні товари, у 2023 році становила 30,7%. Для порівняння: у довоєнному 2021 році таких було 22,1%. У Союзі торгових центрів пояснили це відходом іноземних брендів із країни та подорожчанням їхньої продукції. "Частина покупців, які залишилися лояльні до бренду, але не можуть дозволити собі його збільшену вартість при ввезенні паралельним імпортом, переходять на контрафактні аналоги, які найчастіше за якістю не дуже відрізняються від оригіналу", – зазначав віцепрезидент Спілки Павло Люлін.
Інші Новини
У Раді розповіли, що Україні слід запозичити у ЄС і що вже зроблено
Україна інтегрує європейські стандарти - від енергоефективності та безбар’єрності до промислового безвізу. Вони є не лише вимогою для інтеграції, а...
Трейдингові сигнали: просте пояснення для початківців
Власники цифрових активів прагнуть заробляти різними способами, у тому числі використовуючи можливості, які забезпечують гаманці для криптовалют. Одні блокують активи...
Як Нацбанку вдається утримувати курс стабільним: основні фактори
На четвертий рік повномасштабного вторгнення Росії в Україну валютний ринок країни демонструє незвичайну стабільність. Коливання безготівкового курсу долара не перевищують...
Японська компанія купила нафту з підсанкційного російського танкера – ЗМІ
Японська нафтопереробна компанія Taiyo Oil приймає вантаж російської сирої нафти на танкері, занесеному до чорного списку як Міністерства фінансів США,...
Китайський експорт до США впав на понад третину – це найбільше за 5 років
Китайський експорт до США впав на 34,5% порівняно з минулим роком, що стало найрізкішим падінням з лютого 2020 року, коли...
Кабмін змінив порядок використання грошей з гуманітарного рахунку Мінсоцполітики
Уряд удосконалив порядок використання коштів з рахунку для надання гуманітарної та іншої допомоги цивільному населенню в умовах воєнного стану. Про...
Average Rating