Козак був проти капітуляції України і заявляв Путіну, що “готовий до розстрілу” – NYT

Read Time:5 Minute, 23 Second

Колишній заступник керівника адміністрації російського диктатора Путіна Дмитро Козак був проти початку повномасштабного вторгнення, попереджав про наслідки для Росії та в перші дні вев з Україною переговори про припинення вогню. Про це пише The New York Times, поспілкувавшись із шістьма джерелами, близькими до Козака.Троє співрозмовників NYT, близьких до Козака, заявили, що на другий день повномасштабного вторгнення Путін доручив Козаку вимагати капітуляції України. Той відмовився, сказавши, що не розуміє, чого диктатор намагається досягти своїм вторгненням, стверджують джерела газети. Коли обстановка загострилася, Козак сказав Путіну, що «готовий до арешту або розстрілу за свою відмову».За словами джерел NYT, пізніше Козак дізнався, що під час цієї розмови Путін увімкнув гучний зв'язок і високопосадовці його адміністрації стали свідками «рідкісного випадку непідпорядкування».Як сказано в матеріалі, Козак «був єдиним голосом несхвалення» в найближчому оточенні глави кремлівського режиму.Співрозмовники газети заявили, що Козак «надає голос тихому невдоволенню, яке відчувають багато представників московського ділового та культурного класу, і навіть інші урядові чиновники». У цьому році невдоволення посилилося тим, що Путін відмовився припинити війну навіть на «вигідних умовах», запропонованих США.NYT пише, що 67-річний Козак досі живе в Москві. Він почав працювати з Путіним у 1990-х, коли обоє займали високі посади в мерії Санкт-Петербурга. За словами його знайомих, він, ймовірно, вважає, що «їхні особисті стосунки забезпечують йому певну безпеку».Козак очолював першу кампанію переобрання Путіна, відповідав за підготовку до зимових Олімпійських ігор 2014 року та курував «інтеграцією» окупованого Криму. На початку 2022 року Козак вів переговори з Україною щодо війни на Донбасі. У січні того року відбулися восьмигодинні переговори в Парижі за його участі, які, як казала українська сторона, надіслали «дуже позитивний сигнал».Кілька колишніх американських та українських чиновників, обізнаних про переговори, заявили NYT, що Козак «дійсно прагнув» дипломатичного рішення, а не тягнув час. Поки Путін нарощував війська, Козак «підготував обширну записку», в якій описав ймовірні негативні наслідки війни. Один із людей, що бачили записку, стверджує, що в ній було попередження про можливе вступ Фінляндії та Швеції до НАТО.21 лютого 2022 року Козак виступив перед Радою безпеки РФ у тій частині засідання, яку не показували по телебаченню. За словами кількох джерел NYT, він заявив, що українці чинитимуть опір, Захід запровадить проти РФ жорсткі санкції, а геополітичне становище країни-агресора постраждає. Як стверджують співрозмовники газети, Путін після цього наказав усім чиновникам, крім Козака та постійних членів Радбезу, залишити зал. Потім Путін відпустив усіх, крім Козака, який досі стояв за трибуною. Близькі до нього джерела заявили, що Путін запитав, чому він проти, а той «не зрушився з місця». Це була остання їхня розмова до початку повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого, пише NYT.Козак перед своїми знайомими спростовував інформацію про те, що в перший день повномасштабної війни він телефонував уже колишньому керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку та вимагав капітуляції Києва. На його словах, того дня Єрмак зателефонував йому, а він запевнив, що хоче «якомога швидше досягти мирного врегулювання шляхом переговорів», стверджують джерела NYT.Вже 25 лютого Козак вів переговори про можливе припинення вогню з головою фракції Слуга народу Давидом Арахамією. Можлива угода передбачала гарантії безпеки Україні з боку РФ та виведення військ з усієї території України, за винятком Криму та Донбасу. Переговори розлютили Путіна, пише газета.За словами трьох джерел NYT, ввечері 25 лютого Козак провів брифінг для Путіна по захищеному зв'язку, а той накинувся на нього з критикою за перевищення повноважень і доручив «повідомити Києву, що Росія вестиме переговори лише про капітуляцію України».«Козаку здалося, що Путін різко змінює свою переговорну позицію. Він заявив, що не може вести переговори, якщо не знає кінцевих цілей Росії. Путін відмахнувся від цих побоювань і наказав Козаку вести переговори відповідно до вказівок. Козак відмовився. За словами джерел, саме під час цієї розмови Козак заявив Путіну, що готовий до арешту або розстрілу за свою відмову», — стверджується в статті.До кінця цієї розмови Козак погодився передати Україні вимогу про капітуляцію і зателефонував Арахамії, поки Путін мовчки слухав. Арахамія відмовився. Вже 26 лютого позиція Путіна знову змінилася, заявили три джерела NYT. Вранці перший заступник керівника адміністрації Путіна Сергій Кірієнко зателефонував Козаку та заявив, що переговори з Україною тепер очолить помічник диктатора Володимир Мединський. Пізно ввечері того ж дня Мединський та мільярдер Роман Абрамович приїхали до Козака додому і сказали, що їдуть до Білорусі для переговорів з Україною. Представники Єрмака, Арахамії та Абрамовича не відповіли на запит NYT про коментар.У матеріалі сказано, що Кірієнко замість Козака став відповідати за відносини з іншими пострадянськими державами. Однак Козак зберіг свій кабінет у будівлі адміністрації Путіна і зустрічався там із неофіційними посланцями Заходу, кажучи, що зберігає доступ до Путіна. У якийсь момент диктатор запропонував Козаку внести пропозиції щодо покращення економічного клімату в Росії.«Кілька джерел, що ознайомилися з відповідною запискою Козака, заявили, що були вражені нею. За їхніми словами, в меморандумі пропонувалося, щоб Путін припинив війну, розпочав переговори з Україною та провів лібералізаційні внутрішні реформи. Козак запропонував зробити російську судову систему незалежною від фактичного нагляду з боку правоохоронних органів — ідея, близька до єресі, враховуючи статус російських служб безпеки як найвпливовіших сил країни», — пише NYT.Кілька наближених до Козака людей були здивовані тим, що він ділився своїми пропозиціями за межами Кремля. На їхню думку, Козак, «схоже, стурбований своєю спадщиною і намагається дистанціюватися від Путіна». Знайомий Козака в Ізраїлі аналітик Аркадій Дубнов заявив, що після початку повномасштабної війни той «виявив, що для Путіна немає червоних ліній, які він не готовий перетнути».«Як і багато представників російської еліти, Козак продовжує демонструвати лояльність Путіну, утримуючись від будь-якої публічної критики. І Путін також дав зрозуміти, що теж йому лояльний», — сказано в матеріалі.Козак виїжджав до Ізраїлю на лікування, а також їздив до Туреччини та ОАЕ, що, за словами авторів матеріалу, свідчить про довіру з боку диктатора, який обмежив поїздки чиновників під час війни. Також «особливо примітно», що Путін у вересні прийняв відставку Козака, враховуючи, що він «воліє забезпечувати лояльність високопосадовців, призначаючи їх на синекури, а не дозволяючи їм залишити державну службу», додає NYT.У серпні The New York Times писала, що колишній російський куратор окупованого Донбасу Дмитро Козак, який народився в селі Бандурове Кіровоградської області УРСР, на закритих зустрічах заявив Путіну, що вторгнення Росії в Україну було помилкою, після чого втратив владу, поступившись впливом іншому кремлівському функціонеру Сергію Кірієнку.Наближені до Кремля джерела видання стверджували, що Козак — єдиний високопосадовець, близький до Путіна, який відкрито говорить про свою незгоду з війною, хоча й не озвучує свою позицію публічно.17 вересня російське пропагандистське видання РБК з посиланням на обізнані джерела повідомляло, що Козак написав заяву про звільнення з посади заступника керівника адміністрації президента за власним бажанням. 18 вересня в Кремлі підтвердили його відставку.