Тиск президента США Дональда Трампа на європейських союзників різко прискорив переозброєння Європи, але водночас оголив новий конфлікт між Євросоюзом і НАТО за те, хто саме має керувати цим грошовим потоком і кому він дістанеться. Саме так Financial Times описує нову оборонну реальність, у якій потенційний масштаб додаткових витрат у Європі вже оцінюють приблизно в $1 трлн. З одного боку, Євросоюз просуває власний курс на переозброєння через план ReArm Europe / Readiness 2030, який, за офіційною оцінкою Ради ЄС, відкриває шлях до додаткових витрат на оборону обсягом до €800 млрд до 2030 року.
Єврокомісія прямо підкреслює, що це зростання має бути "made in Europe", тобто працювати на європейську промисловість, виробництво і стратегічну автономію. З іншого боку, НАТО просуває ширшу логіку союзницького переозброєння. Альянс уже зафіксував новий орієнтир: щонайменше 3,5% ВВП на базові оборонні потреби плюс до 1,5% ВВП на критичну інфраструктуру, кіберзахист, стійкість і зміцнення оборонно-промислової бази до 2035 року.
Для НАТО принципово, щоб нові витрати не дробили ринок усередині Заходу, а зберігали сумісність, масштаб і кооперацію між Північною Америкою та Європою. Саме тут і виникає розкол. Брюссель хоче використати момент, щоб перетворити сплеск витрат на довгострокове посилення саме європейського ВПК.
Це вже видно і в правилах Європейського оборонного фонду, де фінансування орієнтоване на компанії з ЄС або асоційованих країн, а участь структур, контрольованих неасоційованими третіми країнами, суттєво обмежена. У НАТО ж побоюються, що надто жорстка ставка на "купуй європейське" може зменшити гнучкість закупівель, вдарити по трансатлантичній кооперації і перетворити переозброєння на нову бюрократичну боротьбу між Брюсселем і штаб-квартирою Альянсу. Для України ця суперечка не є абстрактною.
Чим швидше Європа збільшить випуск озброєнь і боєприпасів, тим стійкішою буде її здатність підтримувати Київ у довгій війні. Але якщо новий оборонний бум загрузне у суперечці про те, чиї заводи мають отримати замовлення – американські, європейські чи спільні, – це може сповільнити результат. Тобто тиск Трампа справді підштовхнув Європу до історичного збільшення оборонних витрат, але одночасно змусив Захід сперечатися, чи має це бути перемога НАТО як союзу, чи шанс для ЄС побудувати більш автономну оборонну систему.
За матеріалами: Financial Times, Рада ЄС, Єврокомісія, НАТО
Інші Новини
В Україні планують створити єдиний оборонний холдинг на базі “Укроборонпрому”
В Україні планують реорганізувати акціонерне товариство «Українська оборонна промисловість» («Укроборонпром») у холдингову компанію та об'єднати під її управлінням інші державні...
Відключень світла стане більше: “Укренерго” оприлюднило графіки на 13 жовтня
У вівторок, 13 жовтня, у ряді регіонів України продовжать діяти графіки погодинних відключень електроенергії. Обмеження торкнуться як побутових споживачів, так...
Зростання долара прискорилося: банки та обмінники переписують цінники
Готівковий валютний ринок відреагував на те, що безготівковий долар на міжбанківському валютному ринку в черговий раз подолав позначку 45 грн...
Українців попередили про скасування низки поїздів до Європи 13 жовтня
У вівторок, 13 жовтня 2026 року, тимчасово припиниться рух пасажирських поїздів між Україною, Словаччиною та Чехією через залізничний пункт пропуску...
ОККО збільшить кількість укриттів на автозаправках до кінця жовтня
Мережа автозаправних комплексів ОККО планує до кінця жовтня 2026 року збільшити кількість АЗК, обладнаних тимчасовими захисними спорудами, до 120. Наразі...
Приватні когенераційні станції можуть знизити вартість виробництва тепла в Україні — Сухомлин
Розвиток приватних когенераційних станцій може суттєво зменшити витрати українських громад на виробництво тепла та одночасно забезпечити їх додатковими джерелами електроенергії....
