Війна з Іраном створила нових бенефіціарів: від Волл-стріт до оборонки та зеленої енергетики

Read Time:2 Minute, 23 Second

Війна навколо Ірану погіршує глобальний економічний прогноз на 2026 рік, але водночас відкриває нові можливості для окремих секторів. Як пише Al Jazeera, МВФ уже знизив оцінку світового зростання на 2026 рік з 3,3% до 3,1%, пов’язавши це з війною США та Ізраїлю проти Ірану і блокуванням Ормузької протоки, через яку проходять критично важливі потоки нафти й газу. Серед головних вигодонабувачів видання називає великі інвестбанки Волл-стріт.

На тлі різкої ринкової волатильності Morgan Stanley у першому кварталі 2026 року заробив $5,57 млрд чистого прибутку, Goldman Sachs — $5,63 млрд, а JPMorgan Chase — $16,49 млрд. Банки пояснюють це сплеском торгівлі, укладання угод і активністю клієнтів, які постійно переглядають позиції через геополітичні ризики. Ще один очевидний переможець — оборонний сектор.

За даними Al Jazeera, на тлі воєн в Україні, Ірані, Судані, Газі та Лівані близько половини країн світу за останні п’ять років збільшили військові бюджети, а країни НАТО в Європі взяли курс на підвищення оборонних витрат до 5% ВВП до 2035 року. На цьому фоні індекс MSCI World Aerospace and Defence, який відстежує акції оборонних і аерокосмічних компаній на 23 ринках, показав річну дохідність 32% наприкінці березня — проти 18,9% у ширшого MSCI World Index. Виграють і технології, передусім штучний інтелект та виробники чипів.

Al Jazeera наводить оцінку UNCTAD, за якою ринок ШІ може зрости з $189 млрд у 2023 році до $4,8 трлн у 2033-му. Одним із маркерів стійкості сектору стало різке зростання експорту з Тайваню: у березні 2026 року він досяг рекордних $80,2 млрд, що на 61,8% більше, ніж рік тому, а постачання до США підскочили на 124%. TSMC за перший квартал 2026 року також відзвітувала про чистий прибуток у 572,8 млрд тайванських доларів, або $18,1 млрд, що на 58% більше рік до року.

Окремий бенефіціар — зелена енергетика. Видання зазначає, що війна з Іраном стала вже третім великим енергетичним шоком десятиліття після пандемії COVID-19 та повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Це підштовхує уряди швидше відмовлятися від викопного палива з міркувань не лише клімату, а й енергобезпеки.

За даними, які наводить Al Jazeera з посиланням на МЕА, 150 країн уже мають активні політики підтримки відновлюваної та ядерної енергетики, а в Азії після збоїв у постачанні через Ормузьку протоку почалася нова хвиля рішень — від податкових стимулів для домашніх сонячних панелей до запуску нових проєктів і навіть перезапуску ядерних реакторів. Індекс S&P Global Clean Energy Transition за рік зріс на 70,92%. Для України цей тренд важливий одразу у двох площинах.

По-перше, новий воєнний шок підтримує високий інтерес до оборонних виробництв і переозброєння Заходу, що прямо впливає на європейський безпековий ринок. По-друге, енергетичні ризики на Близькому Сході ще сильніше підштовхують уряди та бізнес до диверсифікації постачання, інвестицій у відновлювальні джерела енергії (ВДЕ) та зниження залежності від викопного палива — логіки, яка для України після російських атак на енергосистему вже давно стала не теорією, а практикою.