Інфляція в Німеччині та Іспанії прискорюється: енергетичний шок тисне на єврозону

Read Time:1 Minute, 58 Second

Німеччина зафіксувала найсильніше зростання цін із початку 2024 року, а в Іспанії прискорився гармонізований інфляційний показник, за яким ЄЦБ порівнює країни єврозони. Інфляція в Німеччині у квітні 2026 року, за попередньою оцінкою Destatis, зросла до 2,9% у річному вимірі після 2,7% у березні. Споживчі ціни за місяць піднялися на 0,6%, а базова інфляція без урахування продуктів харчування та енергії становила 2,3%.

Головним джерелом тиску знову стала енергія. За оцінкою німецького статистичного відомства, енерготовари подорожчали на 10,1% проти квітня минулого року – це найсильніше зростання з лютого 2023 року, коли Європа ще переживала наслідки газового шоку після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. В Іспанії картина менш однозначна.

За попередніми даними INE, національний індекс споживчих цін у квітні сповільнився до 3,2% з 3,4% у березні, зокрема через нижчі ціни на електроенергію та слабше подорожчання туристичних пакетів. Водночас гармонізований індекс HICP, який використовується для порівняння інфляції в ЄС, зріс до 3,5% – на одну десяту пункту вище, ніж у березні. Пальне і мастила для приватних автомобілів, за даними INE, навпаки підштовхували ціни вгору.

Саме гармонізовані показники Німеччини та Іспанії важливі для Європейського центрального банку, який 30 квітня має оприлюднити чергове рішення щодо ставок. Після енергетичного стрибка через війну на Близькому Сході ринок дедалі більше оцінює не лише поточний рівень інфляції, а й ризик того, що дорогі нафта, пальне і фрахт почнуть переходити в ширші ціни на товари й послуги. Березневий прогноз ЄЦБ уже передбачав різке прискорення інфляції в єврозоні до 3,1% у другому кварталі 2026 року через енергетичний шок, пов'язаний із близькосхідною кризою.

У базовому сценарії регулятор очікує, що середня інфляція в єврозоні становитиме 2,6% у 2026 році, а потім повернеться до 2,0% у 2027 році. Але цей сценарій залежить від того, чи спаде тиск на енергоринки. Для ЄЦБ ситуація незручна: підвищення енергоцін штовхає інфляцію вгору, але одночасно б'є по споживчій довірі, промисловості та реальних доходах.

Тому різке посилення монетарної політики може ще більше пригальмувати економіку, тоді як надто м'яка реакція ризикує закріпити інфляційні очікування. Для України ці дані важливі через кілька каналів. Вища інфляція в ЄС може довше утримувати високими процентні ставки, впливати на курс євро, попит на український експорт і вартість фінансування.

Окремий ризик – енергоносії: якщо нафта й пальне залишаться дорогими, це тиснутиме на український імпорт пального, аграрну логістику, перевезення і собівартість товарів. За матеріалами: Destatis, INE, ECB, WSJ