Бельгія зупиняє демонтаж АЕС і готує можливий викуп атомних об’єктів

Read Time:2 Minute, 4 Second

Бельгійський уряд відкрив ексклюзивні переговори з Engie щодо потенційного викупу всього ядерного бізнесу компанії в країні. На час переговорів демонтажні роботи на атомних об'єктах мають бути призупинені, щоб держава зберегла можливість продовжити роботу реакторів або перезапустити частину ядерної програми. Прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер повідомив, що держава, Engie та її бельгійська дочірня компанія Electrabel підписали лист про наміри, який запускає переговори про потенційне придбання всіх ядерних активів Engie в Бельгії.

Йдеться про парк із семи реакторів, персонал, профільні дочірні структури, а також пов'язані активи й зобов'язання, включно з демонтажем і виведенням об'єктів з експлуатації. Ключова зміна полягає в тому, що сторони домовилися тимчасово зупинити поточні роботи з демонтажу та декомісії. Уряд пояснює це необхідністю зберегти вартість і цілісність ядерних активів, поки Бельгія оцінює можливість прямого контролю над ними.

Переговори мають завершитися рамковим меморандумом до 1 жовтня 2026 року. Водночас підписаний лист про наміри не є остаточним зобов'язанням укласти угоду: потенційна операція залежатиме від детальних домовленостей, перевірки активів, погоджень третіх сторін і регуляторних дозволів. Це продовжує різкий розворот бельгійської енергетичної політики.

У 2003 році країна закріпила курс на відмову від атомної енергетики та закриття всіх реакторів до 2025 року, але після енергетичної кризи й російської війни проти України уряд почав переглядати цю модель. У 2025 році парламент скасував закон про вихід з атомної енергетики, відкривши шлях до продовження роботи наявних потужностей і розвитку нових. Два найновіші бельгійські реактори – Doel 4 і Tihange 3 – вже отримали продовження роботи на 10 років.

Єврокомісія у 2025 році схвалила державну підтримку для продовження їхньої експлуатації, а Engie та бельгійський уряд завершили угоду, яка також передбачає передачу державі відповідальності за частину ядерних відходів. Для Бельгії питання атомної енергетики стало не лише кліматичним, а й промисловим. Уряд прямо пов'язує потенційну купівлю ядерних активів із безпекою постачання електроенергії, конкурентністю промисловості, зниженням залежності від викопного імпорту та довгостроковою енергетичною стійкістю.

Для України цей розворот важливий як частина ширшого європейського тренду: після газової кризи, війни та зростання геополітичних ризиків країни ЄС дедалі частіше переглядають попередні рішення про згортання базової генерації. Це впливає на майбутні ціни на електроенергію в Європі, промислову конкурентність ЄС і попит на стабільні низьковуглецеві джерела енергії. Найближчий практичний етап – due diligence ядерного бізнесу Engie і переговори про умови можливої угоди.

Якщо Бельгія справді перейде до державного контролю над ядерним парком, це стане одним із найпомітніших прикладів повернення атомної енергетики до центру європейської енергетичної політики. За матеріалами: Прем'єр-міністр Бельгії, Engie, World Nuclear News, European Commission