Сигнал для Європи: чому Норвегія підвищує ставку всупереч тренду

Read Time:2 Minute, 5 Second

Центральний банк Норвегії підвищив ключову ставку з 4% до 4,25%, пояснивши рішення стійкою інфляцією, зростанням зарплат і ризиками від війни на Близькому Сході. Це один із перших сигналів у Європі, що енергетичний шок може знову змусити центробанки не пом'якшувати, а посилювати політику. Комітет Norges Bank з монетарної політики та фінансової стабільності ухвалив рішення на засіданні 6 травня, а нова ставка почне діяти з 8 травня.

Банк заявив, що інфляція в Норвегії залишається занадто високою і вже кілька років перевищує цільовий рівень у 2%. У березні річна інфляція в країні зросла до 3,6%, а базовий показник без урахування податкових змін та енергоносіїв залишився на рівні 3%. За оцінкою регулятора, інфляційний тиск зберігається не лише через зовнішні ціни, а й через внутрішні фактори, зокрема підвищення зарплат.

Голова Norges Bank Іда Вольден Баче заявила, що підвищення ставки було доречним саме зараз, оскільки нові дані підтвердили березневі оцінки банку. Тоді регулятор уже попереджав, що може знадобитися додаткове посилення монетарної політики. Окремим фактором стала війна на Близькому Сході.

Norges Bank зазначив, що тимчасове перемир'я між США та Іраном ще не відновило нормальний рух суден через Ормузьку протоку, спотові ціни на нафту залишаються підвищеними, а ціни на низку інших сировинних товарів зросли. За оцінкою банку, зовнішній ціновий тиск виявився трохи сильнішим, ніж очікувалося в березні. Підвищення ставки в Норвегії контрастує з рішенням Швеції, де Riksbank залишив ставку без змін на рівні 1,75%.

Шведський регулятор вирішив зачекати, оскільки інфляція там нижча за ціль, а економічна активність залишається слабкою. У Норвегії ситуація інша: ринок праці поки близький до нормального рівня завантаження, а регулятор більше боїться закріплення високих інфляційних очікувань. Для бізнесу це означає, що період дешевших грошей у Європі може відкладатися, якщо енергетична криза затягнеться.

Норвезьке рішення показує, що навіть країна-експортер нафти й газу не застрахована від вторинного інфляційного ефекту: дорожче паливо, сировина, перевезення та імпортні товари можуть переходити у споживчі ціни й зарплатні вимоги. Для України це важливо через кілька каналів. По-перше, дорожча нафта і газ у Європі впливають на вартість імпорту енергоносіїв і пального.

По-друге, жорсткіша політика центробанків підтримує високу вартість капіталу у світі. По-третє, якщо енергетичний шок знову підживить інфляцію в Європі, це може позначитися на цінах для українського бізнесу, логістиці та настроях донорів і інвесторів. Norges Bank не підготував новий прогноз на цьому засіданні.

Попередня траєкторія, опублікована у березні, передбачала підвищення ставки до діапазону 4,25-4,5% до кінця року. Наступний повний монетарний звіт регулятор опублікує разом із рішенням щодо ставки 18 червня. За матеріалами: Norges Bank, The Guardian, WSJ