Порушення поставок через Ормузьку протоку вже б'є по енергоносіях і добривах, а наступним етапом може стати подорожчання продуктів у ЄС. Для України це ризик дорожчого агровиробництва, а для мільйонів українців у Європі – нового тиску на сімейні бюджети. Європейський продовольчий ринок входить у нову зону ризику через війну в Ірані та перебої в районі Ормузької протоки.
За оцінкою UNCTAD, конфлікт порушує потоки енергоносіїв і добрив, а це вже підвищує витрати на виробництво, транспортування та майбутні врожаї. Через Ормузьку протоку проходять значні обсяги нафти, скрапленого газу й добрив, а після ескалації судноплавство в регіоні різко скоротилося. Головна проблема для фермерів – не лише дорожча логістика, а й ціна природного газу.
Газ є ключовою сировиною для виробництва азотних добрив, зокрема сечовини та аміаку. Коли газ дорожчає або поставки стають нестабільними, виробники добрив підіймають ціни, а фермери або платять більше, або зменшують використання добрив. У другому випадку це може вдарити по врожайності вже в наступних аграрних циклах.
Politico пише, що європейські фермери зіткнулися з новим стрибком цін на добрива саме в період, коли витрати на агровиробництво вже залишаються високими. Це створює відкладений ризик для споживачів: якщо фермери платитимуть більше за добрива, енергію та логістику, частина цих витрат може перейти в ціни на продукти в супермаркетах протягом наступних місяців. Для ЄС цей шок накладається на вже наявну проблему залежності від імпортних добрив.
Рада ЄС у 2025 році схвалила нові тарифи на частину аграрної продукції та азотних добрив із Росії та Білорусі, щоб зменшити залежність від цих постачань і скоротити доходи Росії для фінансування війни проти України. У 2023 році добрива, на які поширювалися нові заходи, становили понад чверть імпорту ЄС у цьому секторі – близько 3,6 млн тонн на €1,28 млрд. Тому для європейських фермерів формується подвійний тиск: з одного боку – дорожча енергія та перебої в глобальній торгівлі через Близький Схід, з іншого – поступове скорочення залежності від російських і білоруських добрив.
У короткостроковій перспективі це може підвищити витрати аграріїв, а в середньостроковій – відбитися на цінах на хліб, молочну продукцію, м'ясо, овочі та інші базові товари. Для українців, які живуть у Європі, це означає ризик нового подорожчання продуктового кошика саме в тих країнах, де перебуває найбільше вимушених переселенців. За даними Eurostat, на кінець лютого 2026 року в ЄС було 4,40 млн людей з України під тимчасовим захистом.
Найбільше – у Німеччині, Польщі та Чехії. Саме ці домогосподарства особливо відчутно реагують на ціни на базові продукти, оренду, транспорт і комунальні витрати. Для України наслідки також можуть бути непрямими, але суттєвими.
Дорожчі добрива у Європі та світі піднімають собівартість агровиробництва, посилюють конкуренцію за ресурси й можуть впливати на маржинальність українських аграріїв. Якщо глобальні ціни на добрива залишаться високими, частина виробників може економити на внесенні, що створює ризики для врожайності та експортної виручки в наступних сезонах. IFPRI зазначає, що підвищення цін на добрива й енергію погіршує співвідношення між витратами фермерів і цінами на аграрну продукцію.
Це зазвичай знижує використання добрив і може призвести до скорочення виробництва, хоча ефект не завжди проявляється одразу. Найбільший ризик виникає, якщо дорогими довго залишаються саме азотні добрива, потрібні для культур із високою потребою в азоті. Поки що це не означає миттєвого різкого стрибка цін у супермаркетах.
Частина витрат уже закладена у поточний сезон, а великі торговельні мережі й уряди можуть певний час стримувати удар. Але якщо конфлікт навколо Ормузької протоки затягнеться, "добривна бомба" може перейти з ринку аграрних ресурсів у рахунки споживачів – через дорожчі продукти, транспорт і енергію. За матеріалами: Politico, UNCTAD, Council of the EU, Eurostat, IFPRI
Попередня новина
Запоріжжя: внаслідок удару російським дроном травмовано 4 людей, серед них підліток
Інші Новини
Світло, газ і захист від ракет: як Україна витратить €2 млрд, виділених після завершення Конференції з відновлення України
Після завершення Конференції з відновлення України (Ukraine Recovery Conference 2026) у польському Гданську Київ оголосив про безпрецедентний пакет енергетичних угод...
Доходи громад від паркування зросли: податкова назвала суму
За січень–травень 2026 року місцеві бюджети отримали 97 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів. Це на 11%...
НБУ знизив курс долара на понеділок: євро продовжило дорожчати
На понеділок 29 червня Національний банк встановив такі офіційні курси: - долар США – 44,8596 грн (-0,0633 грн до офіційного...
Україна отримає нові енергетичні потужності за рахунок гранту ЄБРР
«Укрнафта», що входить до Групи «Нафтогаз», підписала грантову угоду з Європейським банком реконструкції та розвитку на 44,6 млн євро. Гроші...
Starlink хоче вийти на ринок мобільного зв’язку США попри високу конкуренцію
SpaceX Ілона Маска розглядає запуск мобільного сервісу Starlink для американських споживачів. Якщо план реалізують, компанія напряму конкуруватиме з Verizon, AT&T...
Криза в Ормузі принесла Панамському каналу несподіваний виграш
Панамський канал очікує доходи вище прогнозу на 2026 фінансовий рік після того, як закриття Ормузької протоки перекинуло частину суднопотоків на...
