Трамп і Сі зустрінуться в Пекіні: як це може вплинути на світову економіку та Україну

Read Time:2 Minute, 48 Second

США і Китай готують переговори, які можуть не завершити торгову війну, але здатні змінити правила для кількох великих ринків – від авіації та аграрної торгівлі до рідкісноземельних металів, електромобілів і технологій. Для України головний ризик і водночас можливість – як рішення двох найбільших економік вплинуть на ціни імпорту, логістику, сировину і конкуренцію на світових ринках. Дональд Трамп має відвідати Китай 13-15 травня і провести переговори із Сі Цзіньпіном.

Це буде перший візит президента США до Китаю з 2017 року і перша особиста зустріч двох лідерів більш ніж за пів року. Формально сторони говоритимуть про торгівлю, Іран, Тайвань, штучний інтелект і ядерну безпеку, але для ринків головне питання простіше: чи зможуть США і Китай хоча б частково стабілізувати правила гри. Найближча практична зміна може стосуватися не повного скасування тарифів, а керованої торгівлі.

За даними Reuters, сторони можуть оголосити про створення механізмів для взаємної торгівлі та інвестицій – Board of Trade і Board of Investment. Це означало б перехід від хаотичних тарифних ударів до спроби домовлятися про конкретні товарні потоки: що Китай купує у США, які поставки не блокуються, де залишаються обмеження. Для України це важливо через імпортну інфляцію.

Якщо Вашингтон і Пекін знизять ризик нового тарифного витка, тиск на світові ціни техніки, комплектуючих, промислового обладнання, батарей, сонячних панелей і автокомпонентів може послабшати. Якщо домовленості зірвуться, бізнес знову закладатиме в ціни ризик дорожчих поставок і перебудови ланцюгів. Другий можливий блок – великі китайські закупівлі у США.

У переговорах фігурують Boeing, американська аграрна продукція та енергоносії. Для світової торгівлі це означає, що Китай може частково переорієнтувати закупівлі на американські товари в обмін на політичне потепління. Для України аграрний кут непрямий, але важливий: будь-яке зміщення китайського попиту між США, Бразилією, ЄС та іншими постачальниками впливає на ціни зернових, олійних культур, фрахт і конкуренцію на експортних ринках.

Окреме питання – рідкісноземельні метали. Після попередньої паузи у торговій війні Китай зберіг постачання критичних мінералів до США, і тепер сторони обговорюють продовження цього режиму. Для України це не абстрактна тема: рідкісноземельні елементи потрібні для електроніки, оборонних технологій, дронів, акумуляторів, електромоторів і частини промислового обладнання.

Нові обмеження Китаю могли б підняти вартість компонентів, які важливі і для цивільного бізнесу, і для оборонного сектору. Ще один чутливий напрям – китайські автомобілі. У США частина промислових груп наполягає, щоб Трамп не відкривав ринок для китайських автовиробників, зокрема електромобілів.

Якщо США збережуть жорсткі бар'єри, китайські виробники активніше шукатимуть збут в інших регіонах, включно з Європою. Для України це може означати більшу пропозицію дешевших електромобілів і гібридів, але також залежність від китайських батарей, програмного забезпечення та запчастин. Політичний блок переговорів також має український вимір.

США хочуть, щоб Китай сильніше тиснув на Іран через Ормузьку протоку та енергетичну кризу, а також порушують питання доходів і товарів подвійного призначення, які Китай надає Росії та Ірану. Якщо Пекін погодиться хоча б частково стримувати такі потоки, це може вплинути на санкційний контур навколо Росії. Якщо ні – торгові домовленості можуть співіснувати з подальшим геополітичним напруженням.

Найімовірніший результат зустрічі – не велика угода, а набір обмежених домовленостей: продовження торгового перемир'я, нові канали для переговорів, окремі закупівлі та обіцянки не доводити конфлікт до нового тарифного шоку. Для України це означає короткострокове зниження ризику для імпортних цін, але не гарантію стабільності. Світова торгівля залишиться залежною від рішень США і Китаю, а будь-який зрив переговорів швидко поверне на ринки ризик дорожчої логістики, сировини і технологічних компонентів.

За матеріалами: fmprc.gov.cn, Reuters / CNA, Associated Press, World Economic Forum, PIIE, CSIS