Втрати по 100 млн барелів щотижня: нафтовий шок оголив слабке місце країн із малими резервами

Read Time:2 Minute, 24 Second

Перебої навколо Ормузької протоки швидко виснажують нафтові запаси, а найбільший ризик отримують країни, які не мають великих стратегічних резервів і залежать від імпорту пального. Світовий енергетичний ринок входить у небезпечну фазу через війну з Іраном і тривалі обмеження судноплавства в Ормузькій протоці. Al Jazeera звернула увагу, що країни Глобального Півдня виявилися серед найменш підготовлених до такого нафтового шоку: вони мають менші резерви, слабші бюджети для субсидій і менше можливостей швидко замістити постачання.

Міжнародне енергетичне агентство ще у квітні назвало перебої в регіоні найбільшим порушенням постачання в історії нафтового ринку: у березні глобальна пропозиція нафти впала на 10,1 млн барелів на добу – до 97 млн барелів на добу. Агентство також попереджало, що спочатку скорочення споживання найсильніше зачепило Близький Схід і Азійсько-Тихоокеанський регіон, але за тривалої нестачі й високих цін цей ефект поширюватиметься далі. Ситуація ускладнюється тим, що світ швидко витрачає буфери, які зазвичай пом'якшують цінові стрибки.

За даними Financial Times, Saudi Aramco попередила, що запаси бензину й авіаційного пального наближаються до критично низьких рівнів, а ринок уже втратив близько 1 млрд барелів постачання. За словами голови Aramco Аміна Нассера, якщо проблеми з Ормузькою протокою триватимуть, поточні запаси можуть не витримати нового удару. The Wall Street Journal наводить ще жорсткішу оцінку Aramco: якщо протока залишатиметься закритою, світовий ринок може втрачати до 100 млн барелів постачання щотижня.

Компанія також попередила, що за тривалого сценарію нормалізація ринку може затягнутися до 2027 року, навіть якщо частину потоків вдасться переорієнтувати через альтернативні маршрути. Для країн із невеликими резервами це означає не лише дорожчий бензин. Під ударом опиняються авіаперевезення, вантажна логістика, імпорт продовольства, агросектор і державні бюджети, яким доводиться або субсидувати пальне, або перекладати подорожчання на споживачів.

Associated Press також пише, що дефіцит бункерного пального вже створює проблеми для глобального судноплавства, підштовхуючи компанії сповільнювати рейси й міняти графіки, що може перейти у вищі транспортні витрати. :contentReference[oaicite:4]{index=4}Україна не є головним імпортером нафти з Перської затоки, але вона чутлива до глобальних цін на пальне, логістику й добрива. НБУ раніше пояснював, що подорожчання енергоносіїв через війну на Близькому Сході впливає на українську інфляцію: спочатку через ціни на пальне, а далі – через перевезення, товари й послуги. За оцінкою регулятора, ефект від зростання цін на паливо може додати до інфляції 0,5-1 відсотковий пункт, а вторинні ефекти – ще 1-2 пункти.

Окремий ризик – продовольчі ціни. Через подорожчання пального й добрив витрати аграріїв можуть зрости навіть у країнах, які не залежать напряму від близькосхідної нафти. The Guardian із посиланням на попередження ООН писав, що блокування ключових маршрутів для добрив може посилити продовольчу кризу для десятків мільйонів людей.

Головна проблема для ринку полягає в тому, що стратегічні резерви можуть лише виграти час, але не замінити стабільне постачання. Якщо перебої затягнуться, країни з великими запасами зможуть довше стримувати внутрішні ціни, тоді як слабші імпортери швидше зіткнуться з дефіцитом, девальваційним тиском і новою хвилею інфляції. За матеріалами: Al Jazeera, Financial Times, The Wall Street Journal, IEA