Read Time:2 Minute, 22 Second

Європа швидко переходить від російського трубопровідного газу до американського СПГ, а Балкани стають одним із головних майданчиків цієї енергетичної перебудови. США нарощують роль на газовому ринку Центральної, Східної та Південно-Східної Європи, просуваючи постачання скрапленого природного газу та інфраструктурні проєкти, які мають зменшити залежність регіону від Росії. За оцінкою Institute for Energy Economics and Financial Analysis, у 2026 році США можуть стати найбільшим постачальником газу для Європи.

Американський СПГ, за прогнозом організації, забезпечить близько двох третин європейського імпорту скрапленого газу, а до 2028 року його частка в імпорті СПГ до ЄС може зрости до 80%. Зміна відбулася після різкого скорочення російського трубопровідного газу. IEEFA зазначає, що імпорт американського СПГ до Європи з 2021 до 2025 року зріс більш ніж утричі.

Водночас повної відмови від Росії ще немає: у першому кварталі 2026 року імпорт російського СПГ до ЄС досяг квартального рекорду, а Росія залишалася другим найбільшим постачальником СПГ для блоку. Особливу роль у цій перебудові відіграють Балкани. У Вашингтоні 12 країн Центральної та Східної Європи, а також Балкан, включно з Україною, Молдовою, Хорватією, Сербією, Боснією і Герцеговиною, Польщею, Румунією, Словаччиною, Литвою, Грецією, Болгарією та Угорщиною, домовилися посилювати газову безпеку у партнерстві зі США.

Йдеться про спрощення доступу до американського СПГ і укладання комерційних контрактів із постачальниками. Окремий приклад – газопровід Southern Interconnection між Хорватією та Боснією і Герцеговиною. Він має з'єднати Боснію з хорватською газовою мережею і LNG-терміналом на острові Крк.

За даними Associated Press, Боснія майже повністю залежить від російського газу, який надходить через Сербію та Болгарію маршрутом TurkStream, а інвестиції в новий проєкт можуть сягнути $1,5 млрд. Для України ця тема важлива одразу з кількох причин. По-перше, регіональні газові маршрути пов'язані з безпекою постачання в Центральній і Східній Європі.

По-друге, Україна має одні з найбільших підземних газових сховищ у Європі, і їх інтеграція в регіональні ринки прямо згадувалася серед напрямів співпраці. По-третє, заміна російського газу американським СПГ зменшує енергетичні важелі Москви, але створює нову залежність – уже від цін, контрактів і політичних рішень у США. Проблема не лише в постачальнику, а й у ціні.

IEEFA попереджає, що американський СПГ у середньому є найдорожчим для європейських покупців. Це означає, що енергетична безпека може коштувати дорожче для промисловості, комунального сектору і споживачів, особливо якщо попит на газ або геополітичні ризики знову підштовхнуть ціни вгору. Єврокомісія водночас просуває політику повної заміни російських енергоносіїв.

У межах енергетичної домовленості зі США ЄС заявляв про намір у найближчі роки нарощувати закупівлі американського СПГ, нафти, ядерного палива і технологій, щоб реалізувати план REPowerEU та замістити російський імпорт. Фактично Європа міняє одну енергетичну залежність на іншу, але з важливою політичною різницею: американський СПГ послаблює позиції Росії в регіоні. Для України це може означати більше простору для енергетичної інтеграції з ЄС, але також сильнішу прив'язку регіональних цін до глобального LNG-ринку.

За матеріалами: IEEFA, Balkan Green Energy News, Associated Press, European Commission

Happy
Happy
0 %
Sad
Sad
0 %
Excited
Excited
0 %
Sleepy
Sleepy
0 %
Angry
Angry
0 %
Surprise
Surprise
0 %
Попередня новина Путін опинився перед складним вибором щодо України — розвідка Естонії
Наступна новина Посол ЄС заявила, що Росія вже не може диктувати умови війни