Рада ратифікувала кредит ЄС на 90 млрд євро: які податки можуть змінити

Read Time:2 Minute, 42 Second

Верховна Рада ратифікувала угоду та меморандум з ЄС щодо позики на підтримку України. Документ відкриває шлях до фінансування в межах пакета до €90 млрд, але для отримання частини грошей Україна має виконати низку податкових, митних і бюджетних умов. Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №0376 про ратифікацію Угоди про позику на підтримку України та Меморандуму про взаєморозуміння між Україною і Європейським Союзом.

За повідомленням народного депутата Ярослава Железняка, за документ проголосували 298 депутатів. На сайті парламенту законопроєкт уже має статус "Закон прийнято" і "Готується на підпис". Ініціатором документа є президент Володимир Зеленський, а головним комітетом визначено Комітет Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу.

Йдеться про позику ЄС для України в межах великого фінансового пакета до €90 млрд на 2026-2027 роки. Ці гроші мають допомогти державі фінансувати бюджетні, військові та оборонні потреби під час війни. Найважливіша для бізнесу й громадян частина меморандуму – умови для отримання макроекономічної частини кредиту на €8,35 млрд.

Вона має виплачуватися трьома траншами: €3,2 млрд, €3,7 млрд і €1,45 млрд. Перший транш на €3,2 млрд залежить, зокрема, від подання законопроєктів щодо оподаткування міжнародних посилок і доходів через цифрові платформи. Також серед умов – продовження військового збору 5% на три роки, оновлення стратегії управління державними фінансами, підготовка нового Митного кодексу та призначення постійного керівника Держмитслужби.

Для другого траншу на €3,7 млрд Україна має вже ухвалити закони про оподаткування цифрових платформ, скасування податкової пільги для міжнародних посилок і нову систему оцінки майна. Окремо передбачено наближення корпоративного оподаткування до європейської директиви проти ухилення від податків. Скасування пільги для міжнародних посилок означає, що дешеві покупки з-за кордону можуть стати дорожчими.

Виняток у меморандумі передбачено для товарів, призначених для потреб безпеки та оборони. Для звичайних споживачів і малого бізнесу це може змінити вартість замовлень із закордонних маркетплейсів. Окремий блок умов стосується спрощеної системи оподаткування.

Для третього траншу на €1,45 млрд Україна має подати до Ради законодавчі пропозиції щодо реформи пільгового податкового режиму, яка повинна дати щонайменше 70 млрд грн додаткових надходжень на рік. У цьому блоці прямо згадуються заходи проти штучного дроблення бізнесу, обмеження повторного переходу на спрощену систему після виходу на загальну систему, а також диференційовані ставки податку для платників третьої групи залежно від виду економічної діяльності. Це не означає, що правила для ФОП третьої групи змінюються автоматично одразу після ратифікації меморандуму.

Але документ фіксує політичне зобов'язання України підготувати такі зміни, якщо держава хоче отримати наступні частини фінансування від ЄС. Також меморандум передбачає подальше спрощення адміністрування ПДВ, реформу Держаудитслужби, нові стандарти внутрішнього аудиту, нову стратегію публічних закупівель, концепцію змін в оборонних закупівлях і ухвалення нового Митного кодексу. Загальні умови отримання грошей не обмежуються податками.

Україна має підтримувати демократичні механізми, верховенство права, багатопартійний парламентаризм, права людини, незалежність центрального банку, антикорупційні гарантії та прозору звітність перед Єврокомісією. Для держави цей меморандум важливий як джерело великого фінансування в умовах війни. Для громадян і бізнесу – як сигнал, що частина податкових змін, про які давно говорили уряд і міжнародні партнери, переходить у площину конкретних зобов'язань.

Найчутливішими для українців можуть бути три напрями: оподаткування міжнародних посилок, продовження військового збору 5% і майбутня реформа спрощеної системи. Саме вони можуть безпосередньо вплинути на витрати покупців, доходи найманих працівників і правила роботи ФОП. За матеріалами: Верховна Рада, Ярослав Железняк, Представництво ЄС в Україні