Read Time:2 Minute, 28 Second

Якщо конфлікт на Близькому Сході затягнеться, світова економіка може пройти через найслабший рік зростання з часів пандемії та фінансової кризи. Головний ризик – тривалі перебої з енергоносіями та судноплавством через Перську затоку. Організація економічного співробітництва та розвитку попередила про ризик сильного сповільнення світової економіки, якщо бойові дії на Близькому Сході й далі заважатимуть видобутку енергоносіїв у Перській затоці та транспортуванню вантажів через Ормузьку протоку.

У базовому сценарії OECD очікує, що світовий ВВП зросте на 2,8% у 2026 році. Це різке сповільнення після 3,4% у 2025 році. На 2027 рік організація поки залишає прогноз на рівні 3,1%, якщо виробництво енергоносіїв у затоці почне відновлюватися, а судноплавство через Ормузьку протоку нормалізується.

Негативний сценарій значно жорсткіший. Якщо перебої з постачанням енергії та транспортуванням вантажів триватимуть і у 2027 році, глобальне зростання може впасти до 2,1% у 2026 році та 1,8% у 2027-му. Такий результат став би одним із найслабших у цьому столітті – гірші показники світова економіка проходила лише під час пандемії 2020 року та фінансової кризи 2009-го.

Головний економіст OECD Стефано Скарпетта назвав такий варіант малоймовірним, але показовим для оцінки вартості затяжного конфлікту. За його словами, тривалість шоку має ключове значення для економічних і соціальних наслідків. Найбільше постраждають країни Азії, які сильно залежать від енергоносіїв із Перської затоки.

Серед вразливих економік OECD окремо виділяє Японію та Південну Корею, хоча ефект не обмежиться лише Азією. Дорожча енергія, дефіцити, жорсткіші фінансові умови та падіння довіри можуть послабити зростання також у Європі та Північній Америці. Окремий ризик – для бідніших країн, які імпортують енергоносії та залежать від добрив, виробництво яких пов'язане з хімічною сировиною з регіону.

Для них шок може означати одночасно дорожче пальне, продукти, слабші валюти та менше бюджетного простору для підтримки населення. OECD також попереджає, що затяжний енергетичний шок може вдарити по інвестиціях у штучний інтелект. Дата-центри мають високі витрати на електроенергію, а виробництво напівпровідників залежить від енергоємних процесів і гелію, значна частина світового постачання якого пов'язана з країнами Перської затоки.

У базовому сценарії OECD очікує, що інфляція у країнах G20 зросте до 4% у 2026 році, але знизиться до 3,1% у 2027-му. Якщо ж конфлікт затягнеться, інфляція може піднятися до 4,4% у 2026 році та 4,7% у 2027-му. У такому разі центробанкам, за оцінкою OECD, може знадобитися підвищити ставки на 0,5-0,75 відсоткового пункта.

Для України цей сценарій важливий через ціни на пальне, логістику, імпортні товари, аграрні витрати та інфляційний тиск. Дорожча енергія у світі швидко передається у вартість перевезень, добрив, продовольства й промислової продукції. Крім того, високі ставки у великих економіках можуть зробити фінансування дорожчим для урядів і бізнесу.

OECD радить урядам діяти обережно: підтримка домогосподарств і компаній у разі енергетичного шоку має бути адресною, тимчасовою і не повинна прибирати стимули до економії енергії. Якщо ж зростання різко ослабне, фіскальній політиці доведеться брати на себе більшу частину підтримки економіки, оскільки простір для м'якої монетарної політики буде обмеженим через інфляцію. За матеріалами: The Wall Street Journal, MarketWatch, OECD

Happy
Happy
0 %
Sad
Sad
0 %
Excited
Excited
0 %
Sleepy
Sleepy
0 %
Angry
Angry
0 %
Surprise
Surprise
0 %
Попередня новина Одна людина загинула, ще троє поранені: безпекова ситуація на Запоріжжі
Наступна новина Потужність АЕС для штучного інтелекту: світова AI-гонка вперлася в енергетичну стіну