Кабмін оприлюднив макроекономічний прогноз на 2027–2029 рік

Read Time:4 Minute, 17 Second

Кабінет міністрів ухвалив бюджетну декларацію на 2027-2029 роки та оприлюднив макроекономічний прогноз, який ліг у її основу. Відповідне рішення ухвалили під час засідання уряду 16 червня. Текст документа є у розпорядженні ЕП.

Документ передбачає планування уряду за двома потенційними сценаріями розвитку. Відповідно до сценарію 1, який уряд визначив найбільш вірогідним, повномасштабна війна завершиться на початку 2027 року. За таких умов основні ресурси бюджету будуть спрямовані на підтримку соціальних видатків та повоєнну відбудову.

Натомість сценарій 2 передбачає, що повномасштабна війна триватиме у 2027 році і надалі. За таких умов економічне зростання буде пригніченим, а основні ресурси держава витрачатиме на забезпечення обороноздатності. У тексті бюджетної декларації урядовці оприлюднили основні макроекономічні показники та прогнозні значення доходів, видатків бюджету та соціальних стандартів виключно для сценарію 1.

Водночас показники бюджету та економіки за умов продовження великої війни в уряді не оприлюднили, обмежившись загальним описом наслідків війни для економіки та державних фінансів. Курс, інфляція та ВВП Нижче наводимо макроекономічний прогноз уряду на наступні 3 роки за умови "суттєвого покращення безпекової ситуації з 2027 року". Так, зростання ВВП у 2026 році має становити 1,6%; 2027-му – 4,5%; 2028-му – 5,3%; 2029-му – 6,7%.

Інфляція за підсумками цього року, відповідно до прогнозів уряду, становитиме 9,2%, у 2027-2029 роках вона знизиться до 8,9%, 6,9% та 5,1% відповідно. Кількість українців, зайнятих економічною діяльністю, за оцінками уряду, у 2026 році становить 12,8 мільйона осіб. У наступні роки вона зросте до 12,9 мільйона у 2027-му, 13,2 мільйона у 2028-му та 13,4 мільйона у 2029-му.

При цьому рівень безробіття весь прогнозний період буде на майже незмінному рівні та коливатиметься в межах 12,6-12,9%. Також уряд очікує на незначне зростання експорту та продовження суттєвого зростання імпорту. Так, у 2026 році експорт товарів та послуг має становити 55,8 млрд дол., а до 2029 року він зросте до 77,46 млрд дол.

Імпорт за аналогічний період зросте зі 125 млрд дол. до 151,11 млрд дол. Негативне сальдо торгівлі товарами та послугами тиснутиме і на курс долара. За прогнозами урядовців; на кінець 2026 року його значення становитиме 45,8 грн;2027-го – 48,3 грн; 2028-го – 50,1 грн; 2029-го – 51,5 грн.

У разі, якщо велика війна продовжиться після 2027 року, економічні показники, на думку урядовців, будуть гіршими. "Сценарій 2 передбачає більш стриману динаміку економічного відновлення у 2027-2029 роках (у середньому близько 3,5% на рік порівняно з 5,5% за сценарієм 1), дещо вищий інфляційний тиск (середньорічно на рівні 7,8% порівняно з 7,6% за сценарієм 1) та повільніше відновлення експорту товарів і послуг (у середньому 9,0% порівняно з 11,6% за сценарієм 1)", – йдеться у бюджетній декларації. Соціальні стандарти Крім макроекономічного прогнозу, урядовці оприлюднили очікувані значення основних соціальних стандартів – мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму. Так, з 1 січня 2027 року мінімальну зарплату очікують на рівні 9546 грн; 1 січня 2028 року – 10 377 грн; 1 січня 2029 року – 11 114 грн.

Для порівняння, на 1 січня 2026 року розмір мінімальної зарплати становить 8647 грн на місяць. Тобто, за прогнозами урядовців, з початку наступного року вона виросте на 899 грн або 10,4%. Зростатиме і прожитковий мінімум.

Так, загальний прожитковий мінімум у 2027 році становитиме 3559 грн, у 2028-му – 3876 грн, 2029-му – 4151 грн. Прожитковий мінімум для працездатних осіб зросте з поточних 3328 грн до 3691 грн у 2027 році, 4019 грн у 2028 році та 4304 грн у 2029 році. Водночас прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, який в Україні відіграє роль мінімальної пенсії, у 2027 році має зрости до 2878 грн, у 2028-му – 3134 грн, а у 2029-му – 3357 грн.

Наразі він становить 2595 грн. Податкові зміни Бюджетна декларація побудована на припущенні, що Україна запровадить низку анонсованих раніше податкових змін. Деякі з них, як оподаткування доходів від цифрових платформ, вже ухвалені Верховною Радою.

Однак деякі все ще очікують на своє ухвалення. Зокрема йдеться про: наближення ставок акцизного податку до рівнів, передбачених нормативними документами ЄС; запровадження підвищеної ставки податку на прибуток для банків у розмірі 50% у 2027 році; скасування пільги на ввезення міжнародних посилок вартістю до 150 євро. Також, у разі завершення воєнного стану відбудеться ще низка податкових змін, тривалість яких безпосередньо прив'язана до цього правового режиму.

Зокрема йдеться про повернення "військового ПДФО" до місцевих бюджетів, відновлення дорожнього фонду тощо. Усі ці заходи призведуть до збільшення доходів бюджету у 2027 році на 122,6 млрд грн, у 2028-му – на 213,92 млрд грн, а у 2029 році – на 186,41 млрд грн. Що далі Бюджетна декларація – це документ, який лежить в основі складання бюджетів на наступні 3 роки.

При цьому, найімовірніше, що закладені у нього показники на 2027 рік уряд перенесе у проєкт закону про державний бюджет на наступний рік. Показники на 2028-2029 роки, найімовірніше, ще зміняться. Протягом літа Міністерство фінансів буде складати план бюджету на наступний рік, який узагальнить у текст законопроєкту.

Його уряд має погодити та винести на розгляд Ради не пізніше 15 вересня цього року. Тоді ж документ оприлюднять публічно. Остаточно ухвалити бюджет на 2027 рік Верховна Рада має не пізніше 1 грудня цього року.