Європа будує коридор до рідкісноземельних металів з Африки, щоб зменшити залежність від Китаю

Read Time:2 Minute, 12 Second

ЄС робить ставку на Лобіто-коридор через Анголу, щоб отримати пряміший доступ до кобальту, міді, літію та рідкісноземельних металів із Центральної Африки. Європейський Союз хоче перетворити Лулау, невелике місто на сході Анголи біля кордону з Демократичною Республікою Конго, на важливий логістичний вузол для критичної сировини. Про це пише Handelsblatt.

Ідеться про регіон, де зосереджена значна частина світового видобутку кобальту й міді. Тут також є поклади літію, колтану, нікелю та рідкісноземельних металів – сировини, потрібної для акумуляторів електромобілів, систем зберігання енергії, електроніки та військових технологій. Ключова ідея проєкту – вивозити ці матеріали не через маршрути, які контролюються або сильно залежать від китайського капіталу, а через Анголу до атлантичного порту Лобіто.

Звідти вантажі мають іти на європейський ринок. За даними Handelsblatt, нова вантажна залізнична лінія через Анголу має сягати приблизно 1300 км. У Лулау планують перевантажувати товари, реєструвати вантажі та змінювати локомотиви для подальшого руху до порту.

На початку травня президент Анголи Жуан Лоренсу відкрив у Лулау найбільшу сонячну електростанцію на півдні Африки. Її пікова потужність становить 31 МВт – майже у 80 разів більше, ніж забезпечувала попередня невелика електростанція в місті. У поєднанні з батарейним сховищем цей об'єкт може забезпечувати електроенергією близько 90 000 людей і підтримувати роботу вантажної залізниці.

Для ЄС це не лише інфраструктурний, а й геополітичний проєкт: без енергії, залізниці та порту новий маршрут сировини не працюватиме. Єврокомісія описує Лобіто-коридор як частину програми Global Gateway. Він має з'єднати багаті на ресурси райони Анголи, ДР Конго та Замбії з портом Лобіто на Атлантичному океані й полегшити транскордонну торгівлю між трьома країнами.

China Global South називає цей коридор одним із ключових тестів конкуренції США, Європи та Китаю за критичні мінерали Африки. Пекін роками нарощував вплив на видобуток, переробку й логістику сировини, без якої неможливі електромобілі, батареї, відновлювана енергетика та частина оборонних ланцюгів. Для Європи проблема не лише в ціні металів, а в контролі над ланцюгами постачання.

Якщо Китай домінує в переробці та логістиці, європейські виробники батарей, авто, електроніки й оборонної продукції залишаються вразливими до політичних рішень, торговельних обмежень і перебоїв у постачанні. Для України ця історія теж важлива. ЄС дедалі активніше будує власну сировинну безпеку, а це впливає на майбутні правила промислової політики, виробництво акумуляторів, оборонні ланцюги та конкуренцію за інвестиції.

Україна з власними покладами титану, літію та інших ресурсів може стати частиною цієї ширшої європейської стратегії, якщо зможе запропонувати безпечні та прозорі умови для видобутку й переробки. Водночас Лобіто-коридор не гарантує швидкої незалежності Європи від Китаю. Його ефективність залежатиме від стабільності в регіоні, пропускної здатності залізниці, умов для місцевих громад, фінансування портової інфраструктури та здатності ЄС не лише вивозити сировину, а й розвивати переробку поза китайською екосистемою.

За матеріалами: Handelsblatt, European Commission / Global Gateway, China Global South