Французький держборг досяг 117% ВВП: сигнал для євро та інвесторів

Read Time:2 Minute, 1 Second

Державний борг Франції сягнув нового історичного максимуму. Для єврозони це сигнал про зростання бюджетних ризиків у другій найбільшій економіці блоку. Державний борг Франції на кінець березня 2026 року зріс до €3,5361 трлн.

За даними Insee, це становить 117,5% валового внутрішнього продукту країни, пише Le Monde. За один квартал борг французьких органів влади у визначенні Маастрихтських критеріїв збільшився на €75,6 млрд. Це один із найвищих рівнів в історії Франції й майже повторення піку після пандемії Covid-19, коли показник доходив до 117,8% ВВП.

Французький борг зростає швидше, ніж економіка. У 1980 році він становив близько 20% ВВП, у 2000 році — приблизно 60% ВВП, а зараз перевищує річний обсяг економіки країни більш ніж на шосту частину. Le Monde зазначає, що в Євросоюзі вищий борг щодо ВВП мають лише Греція та Італія.

Для Франції проблема стає гострішою через поєднання великого дефіциту, повільного економічного зростання та дорожчого обслуговування позик. Раніше зростання боргу було менш болючим, оскільки Франція могла позичати майже під нульові ставки. Тепер ситуація змінилася: прибутковість 10-річних французьких облігацій, за даними Le Monde, піднялася приблизно до 3,7%, а інвестори вимагають вищої премії за ризик.

Зростає і вартість обслуговування боргу. Якщо у 2020 році витрати Франції на відсотки становили €35,8 млрд, то у 2025 році — вже €50,9 млрд. За офіційними прогнозами, у 2026 році вони можуть сягнути близько €59 млрд, а у 2028 році — €77 млрд.

Banque de France у червневому макропрогнозі попереджає, що боргове навантаження країни продовжить зростати й може наблизитися до 122% ВВП до кінця 2028 року. Єврокомісія також очікує, що борг Франції залишатиметься на висхідній траєкторії та перевищить 120% ВВП у 2027 році. Для фінансових ринків це важливо, бо Франція є однією з ключових економік єврозони та великим емітентом державних облігацій.

Якщо інвестори вимагатимуть вищу дохідність за французькими паперами, це може тиснути на європейський борговий ринок і підвищувати вартість запозичень для урядів і бізнесу. Для України прямий ефект обмежений, але важливий через курс євро, європейські фінансові ринки, вартість кредитів у ЄС і бюджетні можливості ключових партнерів. Чим дорожче великим економікам Європи обслуговувати борги, тим складнішою стає дискусія про податки, видатки, оборону та довгострокову фінансову підтримку зовнішніх програм.

Поки Париж офіційно планує скорочувати дефіцит до рівня нижче 3% ВВП до 2029 року. Однак Le Monde зазначає, що багато економістів вважають такий сценарій надто оптимістичним, оскільки для цього потрібні політично складні рішення щодо скорочення видатків або підвищення доходів бюджету. За матеріалами: Le Monde, Banque de France, European Commission