Путін відкинув заклики до миру й націлений на загострення війни – джерела

Read Time:1 Minute, 51 Second

У Кремлі не демонструють готовності до реальних переговорів із Києвом. На тлі українських ударів по російських НПЗ і портах Москва, ймовірно, робить ставку не на мир, а на продовження війни. Президент Росії Володимир Путін відкидає заклики до мирних переговорів з Україною, повідомляє Reuters із посиланням на три джерела, близькі до Кремля.

За їхніми словами, українські удари дронами по російських нафтопереробних заводах і портах лише посилили його намір продовжувати війну. Цей сигнал контрастує з публічним оптимізмом президента США Дональда Трампа. Напередодні саміту НАТО в Анкарі він заявляв, що завершення війни може бути "значно ближчим, ніж люди думають", і стверджував, що і Путін, і президент України Володимир Зеленський нібито хочуть її закінчити.

Під час зустрічі Зеленського і Трампа в Анкарі 8 липня сторони обговорили ідеї, які могли б зміцнити позиції України та наблизити мир. Офіс президента України окремо повідомив, що значну увагу було приділено дипломатії та посиленню української ППО. Однак позиція Москви, за даними Reuters, виглядає протилежною: замість переходу до переговорів Кремль може готуватися до подальшої ескалації.

Для України це означає ризик нових ударів, спроб тиску на фронті та затягування війни попри дипломатичні зусилля США. Додатковий фактор ризику – можливе оголошення нової хвилі мобілізації у Росії. Ще у травні Володимир Зеленський заявляв, що на Ставці було взято до відома інформацію про підготовку в РФ нових мобілізаційних кроків – приблизно плюс 100 тисяч осіб.

За його словами, Україна тоді вважала, що потенціалу для прихованої мобілізації в Росії вже недостатньо. Про осінній сценарій також писали російські незалежні медіа. Meduza повідомляла, що російська влада обговорює можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми, а один зі співрозмовників видання називав можливим періодом жовтень. "Вёрстка" також писала, що джерела чули про потенційну мобілізацію восени 2026 року, хоча підкреслювали: остаточного рішення, за їхніми даними, не ухвалено.

Офіційно Кремль нову мобілізацію не оголошував. Саме тому такі повідомлення залишаються непідтвердженими, але вони важливі як індикатор проблем Росії з поповненням армії та можливого наміру продовжувати війну навіть за зростання внутрішніх витрат. Для України головний висновок полягає в тому, що дипломатичний тиск США поки не гарантує швидкого переходу Кремля до переговорів.

Якщо Путін справді робить ставку на ескалацію, Києву потрібні не лише мирні ініціативи, а й швидке посилення оборони, далекобійних можливостей і захисту енергетичної та цивільної інфраструктури. За матеріалами: Reuters, Meduza, Вёрстка