Паливна криза в Росії посилилася після українських атак по НПЗ

Read Time:1 Minute, 18 Second

Удари України по російській нафтовій інфраструктурі спричинили масштабну паливну кризу всередині РФ. За оцінкою Financial Times, перебої вже торкнулися близько 50 млн росіян — приблизно третини населення країни. Як пише Financial Times, після посилення атак з травня 2026 року було пошкоджено або виведено з ладу 10 великих російських НПЗ, включно з Омським нафтопереробним заводом — найбільшим у Росії.

На цьому тлі черги на АЗС, обмеження на продаж палива та локальне нормування стали проблемою для мільйонів росіян. За даними видання, особливо важка ситуація склалася в окупованому Криму, де через нестачу палива вводили режим надзвичайної ситуації та обмеження на продаж бензину. В окремих регіонах влада переходила до схем відпуску пального за номерами автомобілів, а подекуди до АЗС доводилося залучати силовиків для контролю черг.

FT оцінює, що криза торкнулася близько 50 млн росіян, або приблизно 35% населення країни. Проблеми вже вийшли за межі приватних автовласників: перебої з пальним почали впливати на комунальні служби, транспорт, логістику, авіацію та онлайн-торгівлю. За оцінками аналітиків, які наводить видання, російські потужності з переробки нафти в червні впали на 28% порівняно із середнім рівнем за п'ять років.

Від 20% до 40% нафтопереробної інфраструктури РФ може бути тимчасово недоступною через пошкодження, ремонти та обмеження логістики. Москва намагається компенсувати дефіцит імпортом палива, зокрема з Білорусі, однак цих обсягів недостатньо для стабілізації ринку. Додаткова проблема для Росії — обмежені резерви та складність швидкого відновлення пошкоджених НПЗ під санкціями.

Водночас ризики залишаються високими: Росія у відповідь продовжує масовані атаки по українських містах та енергетичній інфраструктурі. Однак паливна криза всередині РФ показує, що українські далекобійні дрони стають не лише військовим, а й економічним інструментом тиску.