Латвія посилила охорону ГЕС та газосховища через загрозу з боку Росії

Read Time:1 Minute, 32 Second

Влада Латвії вжила додаткових заходів безпеки на стратегічних енергетичних об'єктах після отримання розвідувальних даних про можливі дії Росії. Рига також попросила НАТО посилити протиповітряну оборону країни та збільшити присутність союзних військ. Латвія посилила охорону гідроелектростанції, розташованої вище за течією від Риги, а також Інчукалнського підземного газосховища.

Про це прем'єр-міністр країни Андріс Кулбергс повідомив в інтерв'ю Reuters. За його словами, підвищені заходи безпеки поширюються й на інші підприємства енергетичного сектору. Рішення пов'язане з інформацією західних розвідувальних служб про можливі російські провокації та атаки на критичну інфраструктуру в країнах Балтії та Польщі.

Інчукалнське газосховище має стратегічне значення для енергетичної безпеки регіону. Воно використовується для накопичення газу та постачання споживачів Латвії та сусідніх країн у періоди підвищеного попиту. Кулбергс також повідомив, що обговорював ситуацію з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.

Латвійський прем'єр попросив Альянс надати країні додаткові засоби ППО та збільшити чисельність союзних військовослужбовців. Ще одним запитом Риги стала прискорена інтеграція в загальну систему оборони НАТО протидронового комплексу, який Латвія розробляє за сприяння України. Прем'єр вважає, що ризик гібридних атак з боку Росії зріс через невдачі Москви у війні проти України.

За його словами, російське керівництво може прагнути отримати швидкий результат за межами поля бою, тому зараз не можна виключати жодного сценарію. Напередодні керівники Латвії та Литви заявили, що Росія може спробувати атакувати енергетичну або транспортну інфраструктуру на східному фланзі НАТО, щоб перевірити реакцію Альянсу. Кремль відкинув ці звинувачення, назвавши їх спробою залякати населення та виправдати подальшу мілітаризацію регіону.

Кулбергс також розкритикував держави Європейського Союзу, які блокують ухвалення 21-го пакету санкцій проти Росії. Обмеження можуть торкнутися близько 250 фізичних осіб та організацій, а також посилити тиск на експорт російського скрапленого газу та «тіньовий флот» танкерів. На думку латвійського прем'єра, продовження торгівлі російськими енергоресурсами забезпечує надходження, які Москва використовує для фінансування війни проти України.