Посла Німеччини в Молдові звинуватили в поширенні російських наративів

Read Time:2 Minute, 35 Second

Посол Німеччини в Молдові Губерт Кнірш стикається зі звинуваченнями у тому, що він ставить під сумнів ідентичність Молдови та повторює російські наративи. Про це йдеться у публікації Euractiv, повідомляє "Європейська правда". Йдеться про висловлювання німецького дипломата в інтерв’ю Jurnal TV.

Кнірша запитали про можливість об’єднання Молдови з Румунією. Підкресливши, що таке рішення мають ухвалити громадяни обох країн, він додав, що не погоджується з твердженням, нібито мешканці цих двох країн розмовляють однією мовою та сповідують одну релігію. Румунська мова закріплена в конституції Молдови як офіційна мова країни, а православ’я є домінуючою релігією як у Молдові, так і в Румунії.

Ці висловлювання викликали бурхливу реакцію в румунських та молдовських ЗМІ, а колишній президент Румунії Траян Бесеску назвав Кнірша "ідіотом". Він висловив сподівання, що міністр закордонних справ Молдови зателефонує Кніршу та нагадає йому, що "Молдова була відокремлена від Румунії згідно з пактом Ріббентропа-Молотова". Драгош Галбур, голова Національної молдовської партії (PNM), яка виступає за возз’єднання з Румунією, заявив, що у Молдови є два вороги її румунської ідентичності."Перший – це Росія, яка окупувала нас протягом поколінь, депортувала нас, морила голодом, русифікувала та тероризувала, і донині підтримує свої проросійські партії, пропаганду та мережі впливу", – сказав він.

Другим, на думку Галбура, є політика Німеччини в Кишиневі, яка, за його словами, забезпечує "західну захисну парасольку для радянського молдованізму". Кнірш, зі свого боку, заявив, що його висловлювання під час інтерв’ю були неправильно перекладені. У відповідь на запит про коментар від Euractiv Міністерство закордонних справ Німеччини повідомило, що посол Німеччини в Кишиневі наголосив, що питання возз’єднання можуть вирішувати лише Румунія та Республіка Молдова як суверенні держави."Це також є позицією уряду Німеччини", – зазначив речник міністерства.

Посольство Румунії в Молдові заявило, що твердження, які заперечують "добре задокументовану історію, спільну мову та багату культурну й духовну спадщину", спільні для Румунії та Республіки Молдови, є "прикрими та позбавленими фактичного підґрунтя". Це не вперше, коли Кнірш стикається із звинуваченнями у просуванні російських наративів під час перебування на посаді посла. Кнірш, який до 2018 року очолював політичний відділ німецького посольства в Москві, згодом був призначений послом у Грузії.

Під час перебування на цій посаді він неодноразово стикався із звинуваченнями в однобічних заявах та політичному втручанні на користь керівної партії "Грузинська мрія" та олігарха, що стоїть за цією партією, Бідзіни Іванішвілі. У 2020 році 44 громадські організації надіслали лист-скаргу німецькому послу, звинувативши Кнірша у підриві "зусиль організацій громадянського суспільства, спрямованих на викриття державних атак на права людини та порушень принципів демократичного врядування". Закон, який усуває поняття "молдовська мова" з конституції та інших законів й натомість запроваджує румунську мову, набув у Молдові чинності навесні 2023 року.

Президентка Мая Санду на президентському сайті перейменувала іконку "молдовської" мовної версії на румунську одразу ж після початку роботи на посаді. Серед населення Молдови ставлення до цього питання досі неоднозначне. Так, на початку 2025 року половина опитаних вважали, що говорять "молдовською".

Про ситуацію довкола "молдовської мови" читайте у статті Кінець "молдовської мови". Нащо Молдова змінює конституцію та чому це важливо для України.