МВФ оновив податкові вимоги для України: пакет переформатували, реформу ФОП відклали

Read Time:2 Minute, 38 Second

Україна не виконала попередній структурний маяк щодо податкового пакета, тому його замінили двома новими етапами. Найближчі зміни стосуватимуться доходів із цифрових платформ і пільгового ввезення дрібних посилок, тоді як ПДВ-частину реформи спрощеної системи перенесли на 2028 рік. Міжнародний валютний фонд оновив перелік податкових зобов'язань України після першого перегляду нової програми розширеного фінансування EFF.

Як зазначено у звіті МВФ, запланований на початок року пакет податкових заходів виявився політично нездійсненним, а структурний маяк із терміном до кінця березня 2026 року не був виконаний. Попередню комплексну вимогу переформатували у два окремі структурні маяки з різними строками. Перший передбачає завершення ухвалення законодавства про оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, та скасування податкової пільги для імпорту товарів у міжнародних поштових відправленнях невеликої вартості.

Цей пакет Україна має реалізувати до кінця липня 2026 року. У документі МВФ зазначено, що рішення щодо оподаткування доходів із цифрових платформ було ухвалене у червні, однак скасування пільги для дрібних міжнародних посилок ще залишається частиною оновленого структурного маяка. Другий етап стосується платників спрощеної системи.

Україна зберегла зобов'язання скасувати звільнення від ПДВ для спрощенців, оборот яких перевищуватиме загальний поріг обов'язкової реєстрації платником ПДВ. Водночас строк реформи перенесли на рік. Відповідний закон мають ухвалити до кінця квітня 2027 року, а нові правила повинні набути чинності з 1 січня 2028 року.

Одночасно Україна планує підвищити поріг обов'язкової реєстрації платником ПДВ, але він не повинен перевищувати максимальний рівень, передбачений законодавством ЄС. Таким чином, відклали не всю реформу спрощеної системи, а передусім її ПДВ-частину. До кінця грудня 2026 року Україна окремо має подати до Верховної Ради законопроєкти, спрямовані на боротьбу зі зловживаннями спрощеною системою.

Йдеться про обмеження штучного дроблення компаній для збереження пільгового режиму, ускладнення повернення бізнесу на спрощену систему після переходу на загальну та обмеження використання ФОП для надання послуг нинішнім або колишнім роботодавцям. У МВФ пояснили перенесення ПДВ-реформи високим адміністративним навантаженням на бізнес і недовірою до податкової системи. За оцінкою фонду, витрати підприємства на дотримання правил ПДВ можуть становити близько $3300 на рік, а блокування податкових накладних залишається однією з головних проблем малого та середнього бізнесу.

Перед поширенням ПДВ на частину спрощенців влада має спростити декларації, удосконалити критерії автоматичної реєстрації податкових накладних і зробити перевірки більш орієнтованими на ризики. Прямий бюджетний ефект від розширення бази ПДВ МВФ оцінює приблизно у 0,4% ВВП, не враховуючи можливих додаткових надходжень від скорочення тіньової економіки. Окремо у 2027 році влада планує запропонувати переведення певних видів діяльності з другої до третьої групи єдиного податку та диференційовані ставки єдиного податку до 10% для платників третьої групи, які надають послуги.

Конкретний перелік таких видів діяльності у звіті не визначений. По суті, МВФ погодився дати Україні більше часу для підготовки податкової адміністрації, але не відмовився від вимоги звузити можливості використання спрощеної системи та поступово поширити ПДВ на бізнес із більшими оборотами. Окремо у меморандумі Україна описала резервні заходи на випадок нових бюджетних шоків або появи видатків, для яких не буде знайдено фінансування.

Влада заявила про готовність за потреби збільшувати податкові надходження, а найефективнішим потенційним інструментом назвала підвищення основної ставки ПДВ. Водночас це не означає, що рішення про підвищення ПДВ уже ухвалене або заплановане на конкретну дату. Такий крок розглядається лише як запасний варіант у разі погіршення бюджетної ситуації.