“Плівки Міндіча” вивели на нову схему в закупівлях “Енергоатома” – розслідування нардепа

Read Time:3 Minute, 31 Second

Державний "Енергоатом" міг переплатити близько 30 млн грн за комплектуючі, виготовлені на сумському заводі "Насосенергомаш". Між виробником і держкомпанією, за даними розслідування, поставили приватну фірму-посередника "АТЕН". Про ймовірну схему повідомив народний депутат Ярослав Железняк у новому розслідуванні про закупівлі "Енергоатома".

Автори пов'язують виявлений ланцюжок із розмовами, зафіксованими у справі "Мідас" і відомими в медіа як "плівки Міндіча". У 2025 році ТОВ "Науково-виробниче підприємство "АТЕН" отримало контракт "Енергоатома" на постачання запасних частин до насосних агрегатів ГЦН-317 загальною вартістю 149,34 млн грн. Наявність закупівлі та участь "АТЕН" підтверджують відкриті тендерні дані.

За версією розслідувачів, "АТЕН" через ще дві ймовірно пов'язані компанії купувала матеріали, після чого передавала їх "Насосенергомашу". Сумський завод виготовляв необхідні деталі, а посередник продавав готову продукцію "Енергоатому". Автори розслідування підрахували, що витрати всього виробничого ланцюжка становили близько 122 млн грн.

Безпосередньо за роботу "Насосенергомаш" нібито отримав близько 7 млн грн, тоді як кінцева ціна для державної компанії досягла 149 млн грн. Таким чином, різниця між визначеними розслідувачами витратами та ціною контракту становила приблизно 27-30 млн грн. Водночас ця сума є оцінкою авторів розслідування, а не офіційно встановленим розміром збитків.

Для юридичного підтвердження переплати необхідна експертиза, яка має врахувати податки, логістику, фінансування, гарантійні зобов'язання та обґрунтовану маржу постачальника. Розслідувачі також знайшли ще один аналогічний контракт "Енергоатома" з "АТЕН" на 129,47 млн грн. На момент підготовки матеріалу вони не виявили інформації про оплату або фактичне постачання за цим договором і закликали керівництво держкомпанії зупинити його виконання до перевірки ціноутворення.

Відкриті дані підтверджують, що у 2025 році компанія отримала від "Енергоатома" два великі замовлення на 149,34 млн і 129,47 млн грн."АТЕН" зареєстрована у Києві та спеціалізується на неспеціалізованій оптовій торгівлі. За даними Опендатаботу, у 2025 році виторг компанії зріс у понад п'ять разів – до 304,3 млн грн, а чистий прибуток становив 44,7 млн грн. Найбільшим державним замовником підприємства був "Енергоатом".

Окрема частина розслідування стосується самого "Насосенергомашу". Підприємство виробляє насосне обладнання, зокрема для енергетики та атомних станцій. Його майно і корпоративні права були арештовані у кримінальному провадженні та передані в управління АРМА через зв'язок із російським бенефіціаром.

АРМА повідомляло, що фактичним власником заводу є громадянин РФ, а саме підприємство, за інформацією правоохоронців, постачало обладнання для будівництва і ремонту атомних електростанцій у Росії. У травні 2024 року агентство заявило про підготовку дорожньої карти для передачі активу відповідному підприємству "Енергоатома". Проте, за твердженням Железняка, повноцінного державного управління заводом так і не організували.

Розслідувачі припускають, що підприємство могло опинитися під неофіційним контролем осіб, пов'язаних із так званим бек-офісом у справі "Мідас", а "АТЕН" виконувала роль посередника між заводом і "Енергоатомом". Підставою для цієї версії стали записи розмов, у яких, за словами авторів, одночасно згадувалися "Насосенергомаш", компанія "АТЕН" та закупівлі атомної компанії. Водночас оприлюднені записи самі собою не доводять контроль над підприємством або незаконність конкретних тендерів – ці обставини мають встановити правоохоронці та суд.

Справа "Мідас" стала одним із найбільших антикорупційних розслідувань у державній енергетиці. У листопаді 2025 року НАБУ і САП заявили про викриття організації, до якої, за версією слідства, входили чинні та колишні посадовці енергетичної сфери, відомий бізнесмен та працівники фінансового бек-офісу. За даними НАБУ, учасники схеми могли контролювати кадрові рішення, закупівлі та рух коштів "Енергоатома".

Від контрагентів нібито вимагали 10-15% вартості контрактів за розблокування платежів або збереження статусу постачальника. Цей механізм у матеріалах слідства отримав назву "шлагбаум". Через пов'язаний фінансовий офіс, за оцінкою детективів, пройшло близько $100 млн.

У липні 2026 року НАБУ повідомило про нову підозру колишньому виконавчому директору "Енергоатома" з фізичного захисту та безпеки. Слідство вважає, що у 2023-2025 роках він легалізував понад 30 млн грн, отриманих у межах схеми "шлагбаум". Розслідування справи "Мідас" і ймовірної схеми з насосним обладнанням триває.

Вина будь-яких фігурантів може бути встановлена лише обвинувальним вироком суду. За матеріалами: розслідування Железняка, тендер "Енергоатома" на 149,34 млн грн, АРМА