У Раді запропонували прибрати п’ять антикорупційних реформ: під ризиком понад 2 млрд євро від ЄС

Read Time:2 Minute, 25 Second

Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності рекомендував не включати до порядку денного наступної сесії п'ять законопроєктів щодо реформи ДБР, повноважень НАБУ, незалежності генерального прокурора та змін у кримінальному процесі. За оцінкою народного депутата Ярослава Железняка, із виконанням відповідних антикорупційних зобов'язань пов'язано понад €2 млрд фінансування від ЄС до кінця року. Рішення комітет ухвалив на засіданні 19 серпня.

За словами Железняка, пропозиції не включати законопроєкти до порядку денного надійшли від народних депутатів Максима Бужанського та Ольги Савченко. Йдеться про п'ять законодавчих ініціатив: №13602 – реформа Державного бюро розслідувань, зокрема зміна процедури відбору директора ДБР та зовнішнього оцінювання роботи бюро; №15334 – зміни підслідності НАБУ, розширення кола високопосадовців, справи щодо яких може розслідувати бюро, а також додаткові повноваження САП у міжнародному співробітництві; №15343 – посилення незалежності посади генерального прокурора, зокрема запровадження конкурсної процедури відбору; №15354 – зміни правил обчислення строків давності у кримінальних провадженнях, зокрема у справах про корупцію; №15333 – зміни до Кримінального процесуального кодексу, які, серед іншого, мають усунути автоматичне закриття кримінальних проваджень через сплив строків досудового розслідування – механізм, відомий як частина "правок Лозового". Железняк стверджує, що ці реформи входять до пакета кроків, виконання яких необхідне Україні для отримання зовнішнього фінансування.

За його словами, із п'ятьма антикорупційними ініціативами пов'язано понад €2 млрд коштів Євросоюзу до кінця 2026 року."Це ті самі закони, під які прив'язані понад 2 млрд євро від ЄС до кінця року", – заявив депутат. Водночас у правоохоронному комітеті заперечують, що законопроєкти були відхилені. Там пояснили, що комітет лише формував пропозиції до порядку денного 16-ї сесії Верховної Ради та рекомендував парламенту не включати до нього ці п'ять документів.

Комітет також зазначив, що на момент розгляду законопроєкти не мали офіційної позначки євроінтеграційних і щодо них були відсутні висновки парламентського комітету з питань інтеграції України до ЄС. Крім того, члени комітету послалися на низку юридичних зауважень. Зокрема, до законопроєкту про реформу ДБР зауваження висловлювала Консультативна місія ЄС в Україні: вона підтримувала сам напрям реформи, але вказувала на необхідність доопрацювати механізм зовнішнього аудиту, гарантії незалежності бюро та процедури призначення керівництва.

Водночас затверджений Євросоюзом оновлений Український план справді передбачає до кінця 2026 року низку близьких за змістом реформ. Серед них – набрання чинності законом про реформу ДБР із залученням незалежних міжнародних експертів до відбору керівника та оцінювання роботи бюро. Окремою вимогою є зміна кримінального процесуального законодавства: скасування автоматичного закриття справ через сплив строків досудового розслідування, усунення процесуальних перешкод у справах про топкорупцію, посилення правил щодо строків давності та розширення підслідності НАБУ на посади з високим корупційним ризиком.

Тому суперечка наразі стосується не стільки самого існування відповідних зобов'язань перед ЄС, скільки того, чи мають вони бути виконані саме через подані депутатами законопроєкти. За словами Железняка, Анастасія Радіна готує звернення до голови Верховної Ради через рішення комітету. Остаточно доля документів залежатиме від того, який порядок денний сесії затвердить парламент.

За матеріалами: Ярослав Железняк, Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності, Європейський Союз