Китай почав тіснити Росію на ринку озброєнь Центральної Азії

Read Time:2 Minute, 56 Second

Китай дедалі активніше займає позиції Росії на ринку озброєнь країн Центральної Азії. Пекін постачає державам регіону системи ППО, безпілотники, бронетехніку та транспортні літаки, а можлива закупівля Узбекистаном китайських винищувачів J-10CE може стати однією з найпомітніших ознак ослаблення багаторічної російської монополії. Про це пише The Moscow Times з посиланням на аналіз The Caspian Post та дані профільних видань.

Після розпаду СРСР Росія десятиліттями залишалася природним постачальником зброї для Казахстану, Узбекистану, Киргизстану, Таджикистану і Туркменістану, оскільки їхні армії були побудовані на радянській техніці та відповідній інфраструктурі. Однак останніми роками країни регіону почали активніше диверсифікувати закупівлі. Цей процес прискорився після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, яке обмежило експортні можливості російського військово-промислового комплексу і підвищило для інших країн ризики залежності від Москви.

Узбекистан може отримати до 24 китайських винищувачівНайпомітнішим новим епізодом стали повідомлення про можливу купівлю Узбекистаном багатоцільових винищувачів Chengdu J-10CE. За даними Eurasianet і низки профільних ресурсів, Ташкент міг отримати перші чотири літаки, а передбачувана угода передбачає постачання загалом до 24 машин. При цьому ні влада Узбекистану, ні Китай офіційно постачання і контракт не підтверджували.

У серпні у відкритих джерелах з'явилися фотографії J-10CE, які аналітики пов'язали з можливим узбецьким замовленням, однак вони самі по собі не доводять, що літак уже прийнято на озброєння ВПС країни. Якщо інформація підтвердиться, J-10CE стане для Узбекистану одним із найзначніших відходів від традиційної залежності від російської та радянської авіаційної техніки. Раніше країна розглядала можливість придбання російських Су-30СМ.

Китай уже зміцнився і в узбецькій системі протиповітряної оборони. Країна закуповувала китайські комплекси FD-2000 — експортну версію системи HQ-9. Китайські ППО, літаки і дрони з'являються по всьому регіонуТуркменістан придбав китайські системи ППО великої дальності HQ-9 і середньої дальності HQ-12.

Казахстан експлуатує китайські військово-транспортні літаки Y-8F-200. Країни Центральної Азії також активно купують китайські безпілотні системи. Казахстан, Узбекистан і Туркменістан поповнювали свої арсенали ударними дронами сімейств Wing Loong і CH.

Таджикистан закуповував у Китаю бронетехніку, самохідні мінометні установки та стрілецьку зброю. Пекін також бере участь у фінансуванні і створенні інфраструктури безпеки в районі таджицько-афганського кордону. Особливо показовим вважається проникнення Китаю в сегменти ППО та бойової авіації.

Купівля подібних систем пов'язує замовника з постачальником на роки: державі потрібні ракети, запчастини, двигуни, програмне забезпечення, ремонт, модернізація і підготовка персоналу. При цьому Казахстан, Киргизстан і Таджикистан залишаються членами Організації Договору про колективну безпеку разом з Росією. Розширення використання китайської техніки показує, що навіть формальні військові союзники Москви прагнуть мати альтернативних постачальників.

Російський експорт зброї обвалився на 64%Ослаблення російських позицій у Центральній Азії відбувається на тлі різкого падіння збройового експорту РФ загалом. За даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), обсяг російського експорту основних видів озброєнь у 2021–2025 роках скоротився на 64% порівняно з 2016–2020 роками. Росія виявилася єдиною країною серед десяти найбільших постачальників зброї, у якої експорт знизився.

Її частка на світовому ринку впала з 21% до 6,8%. Росія зберегла третє місце серед найбільших експортерів зброї, однак розрив із США і Францією різко збільшився. Китай за підсумками 2021–2025 років контролював 5,6% світового експорту.

SIPRI не пов'язує все падіння виключно з війною проти України, однак російська оборонна промисловість після 2022 року змушена передусім забезпечувати власну армію. Водночас санкції ускладнили виробництво деяких систем і обслуговування техніки зарубіжних клієнтів. У результаті для Китаю, Туреччини та інших виробників відкрився додатковий простір на ринках, де російські озброєння раніше домінували.

У Центральній Азії цей процес поступово перетворює колишню майже виключну залежність від Москви на систему з кількома великими постачальниками. За матеріалами: The Moscow Times, The Caspian Post, Eurasianet, SIPRI