Путін обрав ескалацію, побоюючись наслідків невдачі у війні – The Economist

Read Time:4 Minute, 43 Second

Владімір Путін, схоже, схиляється до подальшої ескалації війни проти України не лише через ситуацію на фронті, а й через побоювання за збереження власної влади. За оцінкою The Economist, російський правитель може вважати завершення війни без досягнення хоча б мінімальної мети – захоплення всього Донбасу – особисто небезпечним для себе. Серед можливих кроків Кремля – залучення ще 300-400 тис. людей, посилення ударів по Україні та диверсій проти її союзників.

Про це пише The Economist із посиланням на джерела, близькі до Кремля, представників російської еліти та західних розвідувальних структур. За даними видання, протягом літа у російському керівництві обговорювали подальшу стратегію війни. Джерела, близькі до Кремля, стверджують, що Путін зрештою схилився до ескалації, оскільки продовження війни в нинішньому форматі поступово виснажує економічні ресурси та політичний капітал режиму, але не дає Москві вирішального результату.

Росія може залучити ще 300-400 тисяч людей Одним із напрямів ескалації може стати суттєве збільшення чисельності російських військ в Україні. Російські джерела The Economist стверджують, що Путін готовий направити на війну додаткові 300-400 тис. людей. При цьому Кремлю, ймовірно, не знадобиться оголошувати нову загальну хвилю мобілізації.

Формально указ про "часткову мобілізацію" 2022 року не припиняв своєї дії, а додаткових військових Москва може набирати через регіональні системи вербування. За даними видання, російська влада прагнутиме максимально перекласти політичні витрати такого набору на регіони. Нові механізми залучення людей до війська вже нібито випробовують у Пензенській області.

Таким чином, Москва може продовжити збільшувати чисельність армії без політично ризикованого оголошення другої масштабної мобілізації. Інформація про плани залучити саме 300-400 тис. людей походить від джерел The Economist і офіційно Кремлем не підтверджувалася. У Європі побоюються нових диверсій Іншим напрямом ескалації західні спецслужби вважають посилення російської гібридної війни проти країн, які підтримують Україну.

За оцінкою джерел видання, Москва може активніше атакувати логістичні маршрути, якими озброєння надходить з Європи в Україну. Окремим ризиком західні розвідки вважають диверсії проти європейських підприємств, що виробляють зброю, боєприпаси та безпілотники для української армії. Останніми тижнями у Європі вже сталося кілька інцидентів, які посилили такі побоювання.

У Словаччині правоохоронці запобігли підпалу підприємства з виробництва дронів, а німецькі органи безпеки розслідують інциденти з вибуховими безпілотниками поблизу аеропорту Лейпциг/Галле. За даними німецьких ЗМІ, Берлін готується офіційно покласти відповідальність за атаку на Росію. Водночас західні розвідувальні служби, на які посилається The Economist, поки не вважають, що Путін прагне прямого військового зіткнення з НАТО.

Директор ЦРУ їздив до Москви з попередженням Занепокоєння західних країн посилилося після того, як 25 серпня директор ЦРУ Джон Реткліфф здійснив незвичайний неанонсований візит до Москви. За даними CBS News та інших американських медіа, одним із завдань Реткліффа було попередити російську сторону про неприпустимість атак на країни НАТО, зокрема держави Балтії. У Кремлі підтвердили контакти директора ЦРУ з російськими спецслужбами, але повідомили, що з Путіним він не зустрічався.

The Economist зазначає, що в оточенні російського правителя цей візит могли сприйняти зовсім інакше. Один із давніх знайомих Путіна заявив виданню, що той міг розцінити поїздку керівника ЦРУ як прояв слабкості США – аналогічно до візиту тодішнього директора ЦРУ Білла Бернса наприкінці 2021 року перед повномасштабним вторгненням. Україні загрожують нові масовані удари по енергетиці На території України нова ескалація, за оцінкою The Economist, швидше означатиме масштабування вже наявних російських методів війни, ніж появу принципово нової стратегії. 30 серпня Міністерство оборони РФ прямо заявило, що російська армія почала підготовку до масованих ударів по українській енергетичній інфраструктурі.

Москва намагається представити їх як відповідь на удари України по російських нафтопереробних заводах та інших об'єктах. Такі погрози з'явилися після різкого розширення української кампанії далекобійних атак. Удари по НПЗ, нафтобазах, логістичних центрах та інших об'єктах дедалі сильніше впливають на повсякденне життя в самій Росії.

У Росії зростає втома від війни The Economist пов'язує рішення Кремля підвищити ставки не лише з військовою ситуацією, а й із внутрішніми проблемами російського режиму. Після майже п'яти років повномасштабної війни відсутність вирішального результату дедалі більше сприймається частиною російської еліти як втрата часу та ресурсів. Опитування "Левада-центру" також фіксують погіршення оцінки політичної ситуації.

У липні 57% опитаних росіян назвали її напруженою, ще 13% – критичною або вибухонебезпечною. Серед причин негативних оцінок респонденти називали війну, нестабільність і страх перед майбутнім. Водночас ці показники не свідчать про безпосередню загрозу владі Путіна: російська держава зберігає значні фінансові ресурси та потужний репресивний апарат.

The Economist вважає, що для Кремля значно важливішим є ризик продемонструвати слабкість і завершити війну без досягнення хоча б мінімальних заявлених цілей. Саме тому, за оцінкою видання, замість згортання війни Кремль може обрати подальше підвищення ставок – збільшувати чисельність військ, посилювати удари по Україні та розширювати гібридний тиск на Європу, навіть якщо це ще більше збільшуватиме економічні й людські втрати самої Росії. Путін може боятися наслідків завершення війни без результатуThe Economist звертає увагу, що причини можливої ескалації можуть бути пов'язані насамперед із внутрішньою логікою російського режиму.

За оцінкою видання, Путін може говорити про війну мовою геополітики, однак у питаннях збереження влади керується принципом, за яким Кремль не може дозволити собі продемонструвати слабкість. Російська політична система здатна витримувати надзвичайно високий рівень насильства і втрат, але значно гірше сприймає очевидну невдачу. Саме тому завершення війни без досягнення хоча б мінімальної цілі, якою для Путіна видання називає захоплення всього українського Донбасу, може здаватися йому небезпечнішим за продовження бойових дій.

За словами одного зі співрозмовників The Economist, під час війни Путін у розмові з людьми зі свого оточення навіть говорив про можливі особисті наслідки провалу: "Мене повісять". Видання наводить цю фразу зі слів інсайдера, незалежного підтвердження такої розмови немає. Тому продовження війни в нинішньому вигляді також створює для Кремля проблему: воно поглинає дедалі більше економічних ресурсів і політичного капіталу, не забезпечуючи вирішального результату.

У такій ситуації підвищення ставок може здаватися Путіну способом уникнути враження поразки та спробувати змінити динаміку війни. За матеріалами: The Economist, CBS News