Кабінет міністрів України повторно вніс у Верховну Раду проект нового Трудового кодексу. Документ зареєстрований 2 вересня під №16010. Попередній урядовий проект реформи трудового законодавства був відкликаний у липні й знятий з розгляду.
Згідно з карткою законопроекту на сайті Верховної Ради, ініціатором нового документа виступив Кабмін, а представником уряду зазначений прем'єр-міністр Сергій Корецький. 2 вересня проект був отриманий парламентом і переданий на розгляд керівництву. При цьому текст законопроекту №16010 та супровідні документи на момент публікації в парламентській картці ще відсутні. Тому поки невідомо, наскільки нова редакція відрізняється від попереднього проекту Трудового кодексу.
Попередній проект зняли з розгляду в липніПершу версію реформи Кабмін вніс у парламент 15 січня 2026 року під №14386. Законопроект встиг пройти розгляд у комітетах і був включений до порядку денного Верховної Ради. Профільний комітет рекомендував прийняти його за основу.
Однак 16 липня документ був відкликаний і знятий з розгляду. Той проект мав комплексно замінити чинний Кодекс законів про працю, основу якого прийняли ще в 1971 році. Уряд пояснював необхідність реформи застарілими нормами, зміною структури ринку праці та необхідністю привести українське законодавство у відповідність до європейських і міжнародних стандартів.
У попередній редакції пропонувалося врегулювати сучасні форми зайнятості, включаючи дистанційну, надомну, сезонну роботу, роботу з нефіксованим часом і тимчасову агентську зайнятість. Також передбачалися учнівські трудові договори та окремі правила для домашніх працівників. Однією з ключових ідей було більш чітке визначення трудових відносин.
Проект містив вісім ознак таких відносин: за наявності не менше п'яти з них відносини мали визнаватися трудовими незалежно від назви договору між людиною і роботодавцем. В уряді розраховували, що цей механізм допоможе боротися з неофіційною та прихованою зайнятістю. Мінімальну зарплату хотіли прив'язати до середньоїПопередній проект також передбачав новий підхід до визначення мінімальної зарплати.
Замість опори переважно на прогнозні макроекономічні показники її пропонували пов'язувати із середньою зарплатою в країні та встановлювати як певну частку від середнього рівня оплати праці. У Мінекономіки пояснювали, що такий принцип має наблизити українське законодавство до європейських норм. Одночасно проект регулював письмові та електронні трудові договори, робочий час, відпустки, вирішення трудових конфліктів і питання безпеки працівників.
Уряд заявляв, що одна з цілей реформи — одночасно скоротити правову невизначеність для роботодавців і посилити гарантії працівників. Значна частина положень попереднього проекту, за даними Мінекономіки, обговорювалася з представниками роботодавців і профспілок. Які саме з цих положень збереглися в новому законопроекті №16010, стане відомо після публікації його тексту та порівняльної документації.
До цього коректно говорити лише про повторний запуск парламентської процедури реформи трудового законодавства, а не про прийняття нових правил для працівників. За матеріалами: Верховна Рада України, попередній проект №14386, Кабінет міністрів України
Інші Новини
Зеленський: держава посилить допомогу бізнесу після російських атак
Український уряд підготував додаткові заходи підтримки підприємств, які продовжують працювати в умовах російських ударів і мають критичне значення для економіки...
Осіннє ослаблення гривні чи разовий стрибок: долар різко виріс на міжбанку
На четвер 3 вересня Національний банк встановив такі офіційні курси: - долар США – 44,6093 грн (+0,1540 грн до офіційного...
Газ у Європі подорожчав до максимуму за останні три роки
Вартість природного газу в Європі 2 вересня піднялася до максимуму за останні три роки. Ф'ючерси на нідерландському хабі TTF під...
Експорт нафти Саудівської Аравії впав до мінімуму за дев’ять років
Експорт сирої нафти з Саудівської Аравії в серпні різко скоротився і опустився до мінімального рівня як мінімум за дев'ять років....
Україна другий місяць поспіль стала нетто-експортером електроенергії
Україна другий місяць поспіль експортувала більше електроенергії, ніж імпортувала. У серпні поставки за кордон зросли на 64,4% порівняно з липнем...
Ексголова наглядової ради Sense Bank отримав посаду після дзвінка Мудрої – ТСК
Микола Гладишенко, який згодом очолив наглядову раду державного Sense Bank, спочатку не потрапив до шортлиста кандидатів на незалежних членів ради...
