У Німеччині за рік помітно зросла кількість працюючих українців

Read Time:2 Minute, 14 Second

Близько 400 тис. громадян України вже працюють у Німеччині, причому майже 350 тис. з них мають роботу з обов'язковими внесками до системи соціального страхування. За останній рік кількість працевлаштованих українців збільшилася приблизно на 64 тис. осіб. Про це повідомляє n-tv з посиланням на дані Федерального агентства зайнятості Німеччини (Bundesagentur für Arbeit).

За останніми доступними даними, рівень зайнятості громадян України в Німеччині у червні досяг 39,7%. Таким чином, через приблизно чотири з половиною роки після початку повномасштабного російського вторгнення частка українців, інтегрованих у німецький ринок праці, продовжує збільшуватися. Особливо суттєвою є кількість українців, які працюють зі сплатою внесків до системи соціального страхування.

Таких уже майже 350 тис. – це переважна більшість з приблизно 400 тис. працюючих громадян України. Робота з обов'язковим соціальним страхуванням у Німеччині передбачає сплату працівником і роботодавцем внесків, з яких фінансуються, зокрема, пенсійне, медичне страхування, страхування на випадок безробіття та догляду. Тому зростання саме цієї категорії свідчить не лише про збільшення кількості підробітків, а й про включення українців у звичайний ринок праці.

Федеральне агентство зайнятості відзначає стійку позитивну динаміку. У середньому кількість працюючих українців у країні зараз збільшується більш ніж на 5 тис. осіб щомісяця. За рік приріст склав близько 64 тис. осіб.

Якщо така динаміка збережеться, кількість працевлаштованих громадян України буде продовжувати збільшуватися навіть на тлі загалом складної ситуації на німецькому ринку праці. Одночасно скорочується кількість українців, які отримують базову соціальну допомогу. За останніми даними за травень, у цій категорії перебували 474 534 громадянина України.

За рік їх кількість зменшилася на 19 163 особи, або на 3,9%. Зниження кількості отримувачів соціальної допомоги відбувається одночасно зі зростанням зайнятості, хоча ці показники не можна безпосередньо зіставляти: частина працюючих може зберігати право на окремі виплати при недостатньому доході, а серед отримувачів базового забезпечення є люди, які з різних причин поки не працюють. В останні роки німецька влада посилювала тиск на систему трудової інтеграції українців.

Основним завданням стало прискорення переходу від мовних та інтеграційних програм безпосередньо до працевлаштування. Особлива увага приділялася людям, які вже завершили мовні курси та отримали можливість виходити на ринок праці. При цьому показник зайнятості в 39,7% показує, що потенціал для подальшого зростання залишається значним.

Серед перешкод для працевлаштування українців німецькі органи зайнятості раніше називали необхідність вивчення мови, визнання кваліфікації та дипломів, догляд за дітьми, а також невідповідність між наявною професією та доступними вакансіями. На цьому тлі нинішня динаміка помітно відрізняється від перших років після початку повномасштабної війни, коли значна частина прибулих українців ще проходила мовні та інтеграційні курси і залишалася поза ринком праці. Зростання зайнятості має значення і для німецького бюджету: збільшення кількості працівників із соціальним страхуванням означає додаткові податкові надходження та внески, тоді як скорочення кількості отримувачів базової допомоги зменшує навантаження на систему соціальних виплат.