У Європейському Союзі дедалі активніше обговорюють можливість розділення переговорних процесів України та Молдови щодо вступу до ЄС. Європейські дипломати вважають, що Кишинів може отримати можливість просуватися до членства незалежно від Києва, хоча досі обидві країни проходили основні етапи євроінтеграції паралельно. Про такі настрої в Брюсселі повідомляє видання Rapporteur із посиланням на кількох дипломатів ЄС, які погодилися говорити на умовах анонімності.
Приводом для нових дискусій стала заява єврокомісарки з питань розширення Марти Кос, зроблена 7 жовтня під час виступу перед депутатами Європарламенту."Я справді бачу можливість того, що до 2030 року ми матимемо щонайменше дві або три нові держави-члени, якщо вони виконають свої зобов'язання", – заявила Кос. Найближчими до вступу в ЄС наразі вважаються Чорногорія та Албанія. Водночас питання третього потенційного учасника розширення залишається відкритим.
Як зазначає Rapporteur, у дипломатичних колах дедалі частіше розглядають Молдову як країну, що може приєднатися до Євросоюзу раніше за Україну. Після початку повномасштабного російського вторгнення у 2022 році заявки Києва та Кишинева розглядалися фактично разом. Обидві країни отримали статус кандидатів і розпочали переговори про вступ, а відкриття основних переговорних кластерів відбувалося паралельно.
Однак, за словами співрозмовників Rapporteur, нині розділення цих процесів дедалі частіше сприймається не як питання принципової можливості, а як питання часу. Один із дипломатів висловив сумнів, що Україна зможе стати членом ЄС до завершення десятиліття. Він вважає, що європейські партнери повинні зосередитися на інших способах забезпечення безпеки України, зокрема військовій підтримці та співпраці з НАТО.
Інший співрозмовник видання наголосив, що було б несправедливо затримувати вступ Молдови, якщо переговори з Україною сповільняться через політичні або інші перешкоди. Третій дипломат звернув увагу на ризики посилення російського впливу в Молдові. На його думку, відсутність відчутного прогресу в євроінтеграції може створити додаткові можливості для російських операцій впливу на країну.
Водночас офіційного рішення про розділення переговорів України та Молдови наразі немає. Обидві держави залишаються серед провідних кандидатів на вступ до ЄС, а швидкість їхнього просування формально залежить від виконання необхідних реформ і рішень держав-членів. Показово, що 7 жовтня Угорщина погодилася розблокувати подальше просування України за двома переговорними кластерами – "Внутрішній ринок" та "Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання".
Після цього представники держав ЄС погодили направлення Україні та Молдові листів із запрошенням представити переговорні позиції за цими напрямами. Очікується, що 12 жовтня країни-члени зможуть погодити спільні позиції, а вже 13 жовтня відкрити відповідні кластери офіційно. Подальше зняття угорського вето залежить від ухвалення Верховною Радою змін до законодавства щодо освіти мовами національних меншин.
Саме це питання тривалий час використовувалося Будапештом для блокування переговорів із Києвом. Європейська комісія тим часом готує індивідуальні дорожні карти вступу для чотирьох країн – України, Молдови, Чорногорії та Албанії. Їх планують представити 28 жовтня разом із новим пакетом документів щодо розширення ЄС.
Дорожні карти мають містити орієнтовні терміни та конкретні етапи подальшої інтеграції. Водночас Єврокомісія наголошує, що вступ залишатиметься процесом, заснованим на індивідуальних досягненнях кожної країни. Окремо Брюссель пропонує змінити процедуру ухвалення проміжних рішень під час переговорів.
Зокрема, Єврокомісія рекомендує використовувати голосування кваліфікованою більшістю для відкриття переговорних кластерів, щоб окрема держава не могла постійно блокувати просування кандидатів. Це могло б зменшити залежність українського переговорного процесу від позиції Угорщини. Однак для запровадження такого механізму державам ЄС ще необхідно погодити відповідні зміни.
Президент України Володимир Зеленський може відвідати Брюссель наступного тижня, коли лідери Євросоюзу обговорюватимуть подальше розширення об'єднання. Очікується, що одним із центральних питань стане прискорення переговорів із країнами-кандидатами. Таким чином, хоча Україна та Молдова наразі продовжують рухатися до ЄС паралельно, подальша синхронізація їхніх переговорів уже не сприймається частиною європейських дипломатів як безумовна.
Водночас офіційна позиція Єврокомісії залишається незмінною: обидві країни входять до групи лідерів розширення, а їхній прогрес оцінюватиметься за результатами реформ. За матеріалами: Rapporteur, "Європейська правда", Європейська комісія
Інші Новини
Загострення скандалу з Південною Кореєю: Сеул відкликає посла з України
Південна Корея вирішила відкликати свого посла в Україні на тлі дипломатичного конфлікту через розголошення інформації про передачу Сеулу двох полонених...
Сенатори США закликали Трампа посилити санкції проти Росії, використавши закон Грема
У Сенаті США закликали адміністрацію президента Дональда Трампа прискорити запровадження нових санкцій проти Росії, зосередившись на її тіньовому танкерному флоті,...
У Саксонії-Анхальт дві партії виступили проти допомоги Україні
У земельному парламенті Саксонії-Анхальт партії «Союз Сари Вагенкнехт» (BSW) та AfD готують перший спільний змістовний проект рішення. Він передбачає припинення...
На правому березі Києва виникли перебої з водопостачанням
На правому березі Києва ввечері 7 жовтня виникли перебої з водопостачанням через проблеми з електропостачанням. Частина водопровідних насосних станцій столиці...
Україна готова до п’яти варіантів припинення вогню з Росією – МЗС
Україна готова підтримати п'ять різних варіантів припинення вогню, які опрацьовуються за участю інших держав. Для реалізації будь-якого з них необхідна...
Південна Корея відкинула заяву України про допомогу Росії з паливом
Офіс президента Південної Кореї відкинув заяви української сторони про те, що поставки нафтопродуктів із південнокорейських портів допомогли Росії пом'якшити паливну...
