Адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає відновлення постачання російського газу до Європи, зокрема через газопроводи "Північний потік", як один з економічних стимулів для Москви в межах можливого мирного врегулювання війни проти України. Вашингтон також обговорює послаблення санкцій та розширення ділових відносин із Росією. Про це повідомляє The Economist у матеріалі від 22 жовтня, присвяченому погіршенню відносин між США та Україною.
За інформацією видання, американська сторона намагається сформувати пакет політичних, територіальних та економічних домовленостей, який міг би стати основою для завершення війни. Для Росії він передбачає можливість укладання комерційних угод з американськими компаніями, поступове послаблення санкцій та нормалізацію політичних відносин із Вашингтоном. Одним із напрямів економічної співпраці може стати повернення російських енергоносіїв на європейський ринок.
Україні, за даними The Economist, можуть запропонувати інвестиційний пакет і перспективу вступу до Європейського Союзу в обмін на відмову від членства в НАТО. Також серед можливих умов обговорюється створення демілітаризованої зони на Донбасі. Водночас українські посадовці, з якими спілкувалося видання, визнають, що не мають повної інформації про останню редакцію американських пропозицій.
Офіційно погодженого мирного плану з такими умовами наразі немає. Головною перешкодою для відновлення роботи "Північного потоку" залишається законодавство Європейського Союзу. Ще в липні 2025 року ЄС заборонив операції, пов'язані з газопроводами "Північний потік" та "Північний потік-2", включно з їх обслуговуванням, експлуатацією та майбутнім використанням.
Крім того, у січні 2026 року Рада ЄС затвердила поетапну заборону імпорту російського газу. Для довгострокових контрактів на трубопровідне постачання вона має повністю запрацювати з 30 вересня 2027 року, а за певних умов – не пізніше 1 листопада 2027 року. Таким чином, навіть у разі домовленості між Вашингтоном і Москвою відновлення роботи газопроводів потребуватиме окремих рішень європейських держав та зміни чинних правових обмежень.
США не можуть самостійно дозволити повернення російського газу через Балтійське море. Раніше "Курс України" повідомляв з посиланням на The New York Times, що американські переговорники Стів Віткофф і Джаред Кушнер уже обговорювали з українськими та європейськими представниками відновлення транзиту російського газу. Ініціатива зустріла заперечення з боку європейських учасників консультацій, зокрема представників Німеччини.
Нинішні переговорні зусилля активізувалися після зустрічі Віткоффа з Владіміром Путіним у Санкт-Петербурзі 21 жовтня. Як повідомило Axios, американський представник передав Москві оновлені пропозиції щодо завершення війни. Російська сторона погодилася в принципі відновити тристоронні переговори за участю України, США та Росії, проте конкретних поступок не оголосила.
За інформацією The Economist, українські переговорники побоюються, що американські представники можуть перейти до укладання прибуткових економічних угод із Москвою ще до досягнення домовленостей про припинення війни та гарантії безпеки для України. Видання також ставить під сумнів готовність Кремля до реального компромісу. На думку його аналітиків, Росія може використовувати переговори для затягування процесу, одночасно домагаючись послаблення санкцій та інших економічних поступок.
Окремо The Economist звертає увагу на політичні ризики напередодні проміжних виборів до Конгресу США, запланованих на 3 листопада. На думку видання, публічна критика Зеленським рішень Трампа може ґрунтуватися на розрахунку, що можлива поразка Республіканської партії послабить позиції американського президента. Однак журналісти застерігають, що такі очікування можуть виявитися помилковими.
При цьому йдеться про припущення видання, а не підтверджену позицію українського керівництва. Один із конгресменів у коментарі The Economist також попередив, що навіть перехід Конгресу під контроль демократів не гарантує покращення відносин між Вашингтоном і Києвом. За його оцінкою, посилення парламентських розслідувань проти Трампа може спровокувати ще жорсткішу реакцію американського президента.
У такому разі внутрішньополітичне протистояння у США здатне не послабити тиск на Україну, а навпаки, ускладнити її становище. Водночас це лише один із можливих сценаріїв, який залежатиме від результатів виборів і подальших рішень адміністрації США. За матеріалами: The Economist, Axios, Рада Європейського Союзу
Інші Новини
Кабмін сьогодні має схвалити зміни до бронювання: нардеп назвав нові квоти
Кабінет Міністрів України у п'ятницю, 23 жовтня, має ухвалити остаточне рішення щодо оновлення правил бронювання військовозобов'язаних працівників. За попередніми домовленостями,...
Європарламент закликав ЄС розглянути проведення військово-морської операції у Чорному морі
Європейський парламент закликав країни Євросоюзу розглянути можливість проведення військово-морської операції в Чорному морі для захисту цивільного судноплавства. Ініціатива пов'язана з...
У Зеленського заявили, що обмеження на Starlink досі не скасували попри слова Трампа
Обмеження на роботу військової версії супутникового зв'язку Starlink в Україні залишаються чинними, попри заяву президента США Дональда Трампа про їх...
Зеленський пояснив затримку з призначенням нового голови військової адміністрації Києва
Президент України Володимир Зеленський заявив, що поки не визначився з кандидатурою нового начальника Київської міської військової адміністрації (КМВА). За його...
Президент Румунії попередив про намір Росії розширити війну
Росія не демонструє готовності завершити війну проти України і натомість намагається розширити конфлікт, втягуючи в нього інші європейські держави. Про...
Путін прокоментував пропозицію Зеленського про замороження фронту
Російський президент Володимир Путін заявив, що Москва готова відновити тристоронні переговори з Україною та США, однак продовжує наполягати на остаточній...
