НБУ продав майже $6 млрд за жовтень: як зовнішня допомога повертається на валютний ринок

Read Time:3 Minute, 8 Second

Жовтневі продажі валюти Національним банком досягли рекордних $5,998 млрд. Але інтервенції — лише одна частина руху грошей між міжнародними партнерами, державним бюджетом і бізнесом. Зовнішнє фінансування спочатку може поповнювати резерви, а після витрачання отриманої за нього гривні — створювати додатковий попит на валюту.

За даними «Інтерфакс-Україна» з посиланням на НБУ, рекордним став і останній торговельний тижневий період жовтня: регулятор продав близько $1,818 млрд. Щоб оцінити значення цих сум для стійкості ринку, необхідно враховувати не лише продажі, а й джерела поповнення валютного запасу. Від зовнішнього фінансування — до попиту на імпортМеханізм починається з надходження іноземної валюти державі.

Для фінансування видатків усередині країни уряду потрібна гривня: він продає валюту Нацбанку і отримує кошти для бюджетних платежів. За дотримання умов обліку придбана НБУ валюта поповнює міжнародні резерви. Потім бюджетна гривня надходить в економіку.

Частина видатків прямо чи через наступні операції формує попит на імпортні товари, обладнання та комплектуючі. Для розрахунків з іноземними постачальниками підприємства купують валюту. Якщо ринкової пропозиції недостатньо, НБУ покриває дефіцит інтервенціями.

Таким чином, надходження зовнішнього фінансування і подальший продаж валюти регулятором можуть бути різними етапами одного фінансового процесу. Цей механізм Нацбанк описав на прикладі вересневих операцій. Уряд конвертував у гривню $3,81 млрд, отриманих від ЄС за програмою Ukraine Support Loan.

Конвертація збільшила резерви, а подальше фінансування видатків у гривні, як пояснив регулятор, формує додатковий валютний попит. При цьому не можна вважати, що вся отримана допомога обов'язково повертається на ринок у вигляді купівлі валюти: частка імпортних видатків і строки платежів різняться. Вересневий баланс: продажі на $5,45 млрд, скорочення резервів — близько $1,57 млрдРізницю між інтервенціями та зміною резервів показує вже опублікований баланс за вересень.

За даними НБУ, наведеними «Укрінформом», рух коштів виглядав таким чином. Фактор зміни резервів у вересні Сума, млн доларів Надходження через рахунки Світового банку +890,4 Конвертація урядом коштів ЄС за Ukraine Support Loan +3 810,0 Продажі валюти НБУ за балансовими даними −5 449,9 Обслуговування та погашення держборгу, включно з платежами МВФ −450,0 Переоцінка активів та інші фактори −368,3 Підсумок за переліченими складовими −1 567,8 Підсумок розраховано за опублікованими складовими. Надходження та конвертація коштів частково компенсували валютні продажі, тому резерви зменшилися суттєво менше за обсяг інтервенцій.

На 1 жовтня вони становили $47,1 млрд. Для цього розрахунку використано показники вересневого звіту про резерви. Переносити отримане співвідношення на жовтень не можна: склад надходжень, виплат і переоцінки щомісяця змінюється.

У жовтні бюджетний попит збігся зі скороченням пропозиції експортерівСам механізм перерозподілу зовнішнього фінансування не усуває тиск на курс. Значення мають обсяги та строки бюджетних видатків, потреба в імпорті та надходження експортної виручки. На брифінгу 29 жовтня заступник голови НБУ Юрій Гелетій назвав два фактори посилення тиску на гривню: збільшення бюджетних видатків і скорочення пропозиції валюти від агропромислового комплексу та металургії внаслідок руйнувань логістики.

За наведеною ним оцінкою, середньоденний чистий попит на безготівкову валюту зріс зі $172 млн у перші дві декади жовтня до $230 млн за останні на момент брифінгу п'ять торговельних днів. Це збільшення приблизно на третину. Тому навіть за наявності зовнішнього фінансування регулятору може знадобитися більше інтервенцій: бюджетні видатки вже створюють попит, а зустрічні продажі валюти експортерами його не покривають.

Для оцінки стійкості потрібен повний жовтневий балансЖовтневі $5,998 млрд показують масштаб участі НБУ в забезпеченні ринку валютою. Однак ця сума не розкриває підсумкову зміну резервів і не дає змоги розрахувати, на скільки місяців їх вистачить. Для такої оцінки потрібні надходження, конвертація державних коштів, боргові платежі та переоцінка за той самий період.

Окреме значення має графік зовнішнього фінансування: навіть за достатнього загального обсягу допомоги розрив у часі між надходженнями та витратами впливає на потребу у використанні резервів. Тому професійна оцінка рекорду потребує зіставлення двох потоків — поповнення валютних ресурсів та їх витрачання. Зростання інтервенцій відображає збільшення потреби ринку у валюті НБУ; стійкість цієї моделі залежить також від регулярності зовнішніх надходжень і здатності економіки нарощувати власну валютну пропозицію.