Ормузька криза збільшила витрати Європи на енергоносії на сотні мільярдів євро

Read Time:1 Minute, 28 Second

Закриття Ормузької протоки призвело до різкого збільшення витрат Європи на імпорт нафти, газу та інших викопних енергоносіїв. За оцінкою Європейської комісії, додаткові витрати від початку кризи досягли 127 млрд євро. Про це 3 листопада заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час виступу на саміті WinWin Brussels Summit у Брюсселі, повідомляє ANSA.

За словами фон дер Ляєн, через закриття Ормузької протоки Європа витратила на імпорт викопного палива на 127 млрд євро більше, не отримавши додаткових обсягів енергії. Президентка Єврокомісії наголосила, що залежність від імпортних енергоносіїв робить європейську економіку вразливою до міжнародних криз та коливань світових цін. Нова оцінка свідчить про подальше збільшення фінансових наслідків енергетичної кризи.

Під час щорічного звернення до Європейського парламенту 16 вересня фон дер Ляєн оцінювала додаткові витрати на імпорт викопного палива у 90 млрд євро. Таким чином, порівняно з вересневою оцінкою сума збільшилася на 37 млрд євро. Йдеться про додаткову вартість імпортованих енергоносіїв через кризу, а не про окремі бюджетні видатки Євросоюзу.

Фон дер Ляєн пов'язала ці витрати з необхідністю прискорити енергетичну трансформацію Європи. За її словами, розвиток власних джерел чистої енергії має не лише екологічне значення, а й безпосередньо впливає на конкурентоспроможність та економічну незалежність ЄС. Президентка Єврокомісії підтвердила намір зберегти кліматичні цілі Євросоюзу.

Зокрема, до 2040 року ЄС планує скоротити викиди парникових газів на 90%, а до 2050 року – досягти кліматичної нейтральності. За словами фон дер Ляєн, з 2021 року в країнах ЄС інвестували понад 1,2 трлн євро в діяльність, пов'язану зі сталим розвитком. Вона підкреслила, що такі інвестиції потребують довгострокової передбачуваності державної політики.

У Єврокомісії вважають, що зменшення залежності від імпортної нафти та газу дозволить європейській промисловості краще захищатися від майбутніх енергетичних потрясінь. Водночас оцінка в 127 млрд євро характеризує вже понесені додаткові витрати, а не прогноз їхнього остаточного обсягу.