ООН: напад РФ на Україну сильно вдарив по дотриманню прав людини

Read Time:3 Minute, 39 Second

Збройний напад Російської Федерації на Україну справив руйнівний вплив на здійснення прав людини по всій країні, констатує Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні.
Про це говорить Управління ООН з прав людини і 34-та доповідь щодо ситуації з правами людини в Україні, що охоплює період з 1 лютого до 31 липня 2022 року.
Пряма мова голови місії Матільди Богнер:
"Бойові дії й далі призводять до загибелі та поранень цивільних осіб, а також руйнування та пошкоджень об'єктів цивільної інфраструктури. Атаки на цивільні об'єкти не тільки загрожують життям цивільних осіб, але й змушують їх жити в принизливих умовах і підривають їхні права на здоров'я, освіту, житло, їжу та воду".

Порушення прав людини стосувалися як цивільних осіб, так і комбатантів, і включають умисні вбивства, свавільні затримання та насильницькі зникнення, катування та жорстоке поводження, а також сексуальне насильство, пов'язане з конфліктом.
Із 24 лютого до 25 вересня місія зафіксувала 5 996 смертей та 8 848 поранень цивільних осіб, зокрема, 382 загиблі дитини. Фактичні числа набагато більші, оскільки збір і перевірка інформації з деяких районів, постраждалих від бойових дій, як і раніше, дуже ускладнені.
У доповіді вказується, що 90% випадків загибелі або поранення цивільних осіб було задокументовано в районах, які контролюються урядом; 10% – у частинах Луганської та Донецької областей, які контролюються Збройними силами Російської Федерації та пов'язаними озброєними групами.
Переважна кількість втрат серед цивільних осіб, зафіксованих із 24 лютого, була спричинена застосуванням зброї вибухової дії у населених пунктах.
За даними місії, в Київській, Чернігівській, Сумській і Харківській областях під час окупації більшість жертв становили чоловіки, але були вбиті також жінки та діти.
"Насильницькі зникнення та свавільні затримання" представників місцевих органів влади, журналістів, активістів та інших цивільних осіб були поширеними на окупованих територіях: за звітний період було зафіксовано 407 випадків (359 чоловіків, 47 жінок, 1 хлопчик). Серед цих випадків 17 чоловіків та 1 жінка були згодом знайдені мертвими.
У доповіді також зафіксовано 47 випадків свавільних арештів і затримань, 31 насильницьке зникнення (28 чоловіків і 3 жінки) осіб, підозрюваних у підтримці окупаційної армії, за якими можуть стояти українські правоохоронні органи.
Із 38 цивільних осіб, звільнених із місць несвободи (34 чоловіка, 4 жінки) та опитаних місією, 33 повідомили, що зазнали катувань і жорстокого поводження під час ув’язнення Збройними силами Російської Федерації та пов'язаними озброєними групами.
У доповіді також задокументовано 34 скарги на катування та жорстоке поводження у випадках затримання правоохоронними органами України.
Від початку збройного нападу місія зафіксувала зґвалтування 8 жінок та 1 дівчинки, 15 випадків сексуального насильства як методу катування або жорстокого поводження щодо чоловіків, 11 випадків примусу до публічного роздягання як чоловіків, так і жінок, які вважалися "правопорушниками", та 8 випадків інших форм сексуального насильства, таких як примусове оголення, небажані сексуальні дотики, сексуальне домагання та погрози сексуального насильства.
30 випадків було скоєно Збройними силами Російської Федерації, 2 випадки – Збройними силами або правоохоронними органами України, 11 випадків – цивільними особами або членами підрозділів територіальної оборони України, зазначають в ООН.
З приводу військовополонених: місія мала безперешкодний доступ до місць інтернування військовополонених на території, яка контролюється урядом України, і не отримала конфіденційного доступу до жодного місця інтернування військовополонених на території, яка контролюється Збройними силами РФ та її спільниками.
Проте місія зафіксувала, що переважна більшість українських військовополонених зазнавали катувань або жорстокого чи принизливого поводження з боку сторони, що тримала їх у полоні.

У доповіді також задокументована загибель двох українських військовослужбовців унаслідок катувань.
Місія також виявила, що деякі російські військовополонені зазнавали катувань та жорстокого поводження з боку військовослужбовців ЗСУ.
Упродовж звітного періоду було вбито 17 журналістів і працівників ЗМІ, включно з блогерами. 10 із цих смертей сталися під час активних бойових дій, тоді як інші загинули за невідомих обставин у районах, які контролювалися окупантами.
Відзначається й погіршення ситуації зі свободою вираження поглядів, об’єднання та мирних зібрань в АР Крим. Місія задокументувала переслідування 89 осіб в окупованому Криму за "публічні дії, спрямовані на дискредитацію Збройних сил Російської Федерації", відколи це законодавство було запроваджено в березні 2022 року.
Також "суди" в самопроголошених "республіках" виносили вироки цивільним особам у провадженнях, пов'язаних із конфліктом, хоча їм бракувало прозорості, незалежності та неупередженості.
Загалом бойові дії суттєво вплинули на права людей і груп, що перебувають у вразливому становищі, зокрема, осіб з інвалідністю та людей літнього віку, здебільшого жінок. Ці групи особливо потерпають від браку доступу до медичної допомоги, достатнього житла, опалення, води та електроенергії в районах, постраждалих від бойових дій.