ISW: Путін не зацікавлений у серйозних переговорах з Україною

Read Time:2 Minute, 31 Second

Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) переконані, що російський президент не зацікавлений у переговорах з Україною, які могли б призвести до стійкого миру.
Експерти інституту вважають, що риторика Путіна вказує на те, що він не зацікавлений у серйозних переговорах з Україною та зберігає максималістські цілі щодо війни.
В інституті припускають, що Путін, Лавров і Пєсков робили заяви щодо переговорів, щоб створити у західних офіційних осіб уявлення, що Росію потрібно заманити на переговори.
Кремль, ймовірно, має намір створити динаміку, в якій західні офіційні особи запропонують Росії випереджувальні поступки в надії переконати її вступити в переговори, натомість не вимагаючи значних попередніх поступок з боку РФ, переконані в ISW.

Аналітики інституту зазначають, що заяви Путіна, Лаврова та Пєскова підкреслюють, якими можуть бути деякі з таких бажаних попередніх поступків: зменшення західної фінансової та військової допомоги Україні, визнання незаконної анексії Росією українських територій та обмеження на військові дії НАТО і Заходу в Європі.
В інституті наголосили, що Кремль зберігає розпливчастість у формулюваннях щодо предмету переговорів, ймовірно, для того, щоби переконати західних офіційних осіб розпочати переговорний процес без чіткого визначення, чи будуть такі переговори спрямовані на припинення вогню, мирний процес або ж остаточну мирну угоду.
ISW підсумовує, що Росія виграла б від тимчасової угоди з Україною та західними країнами, яка створила б паузу в бойових діях, що дозволило б Росії зміцнити російські збройні сили для майбутніх військових операцій з метою досягнення максималістських цілей в Україні.
Оскільки Путін не виявив особливого інтересу до припинення вогню, а Кремль продовжує висувати вимоги, які рівнозначні повній капітуляції Заходу, це свідчить про те, що Путін й надалі зосереджений на досягненні військової перемоги, вважають аналітики інституту.
Основні висновки ISW:
Росія намагається скористатися прагненням Заходу до переговорів, щоб створити динаміку, в якій західні офіційні особи почуватимуться зобов'язаними піти на випереджувальні поступки, щоб заманити Росію за стіл переговорів. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров повторив в якості основи для переговорів точно такі ж вимоги, які російське МЗС висувало до вторгнення 24 лютого, а прессекретар Кремля Дмитро Пєсков додав додаткову вимогу, щоб Захід визнав анексовані Росією українські території. Російські війська все ще становлять загрозу українській енергетичній інфраструктурі, незважаючи на успіхи української протиповітряної оборони. Додаткові західні системи ППО спонукають російську військову спільноту поставити під сумнів російську повітряну кампанію проти української інфраструктури. Російські посадовці висувають умови для переговорів щодо демілітаризації Запорізької атомної електростанції, від яких Росія, скоріш за все, відмовиться та виконання яких не усуне або не зменшить існуючу загрозу для ЗАЕС. Українські сили здійснили локальні прориви на південний захід та північний захід від Кремінної. Російські війська продовжували здійснювати мінімальні просування в районі Бахмута та проводили наступальні операції в районі Авдіївка-Донецьк. Російські війська можуть мати труднощі з належним розподілом та розгортанням сил у тилових районах на півдні України через українські удари. Погана логістика, непокірний мобілізований персонал та внутрішні протести продовжують заважати Кремлю досягти цілей часткової мобілізації.
Що цьому передувало:
Джо Байден наразі не має наміру говорити з російським візаві Володимиром Путіним, але готовий це зробити, якщо той справді виявить зацікавленість у припиненні розв’язаної ним війни в Україні. 2 листопада російський президент провів телефонну розмову з канцлером Німеччини Олафом Шольцом.