У Мін’юсті розповіли, як Україна бачить компенсацію за російську агресію

Read Time:2 Minute, 42 Second

Головною темою слухань на засіданні Комітету з правових питань та прав людини ПАРЄ у Парижі 12 грудня стали правові механізми фінансової компенсації Україні збитків, завданих російською агресією.
Про це повідомляє Міністерство юстиції. Україну на слуханнях представляла заступниця міністра Ірина Мудра.
"Ми твердо переконані, що міжнародне співтовариство буде діяти без поблажливості, щоб притягнути російський режим до відповідальності за звірства та руйнування в Україні. На жаль, кожного дня агресор завдає нових руйнувань на території України. Матеріальні руйнування неймовірні, і вони тривають щодня: зруйновані міста, пошкоджене навколишнє середовище та екосистема, понівечена економіка, величезні людські втрати. Тому існує потреба у створенні нового та інноваційного механізму для збору, оцінки та в кінцевому підсумку надання компенсації за сотнями тисяч позовів проти російської федерації за прямі збитки, завдані агресією проти України", — звернулася Мудра до учасників слухань у ПАРЄ.

Вона нагадала, що основною концепцією міжнародного компенсаційного механізму є побудова цілісної системи, яка б забезпечила реальне відшкодування збитків, завданих агресією. Такий механізм базуватиметься на багатосторонній міжнародній угоді і передбачатиме створення:
— Компенсаційної комісії, спеціально призначеної для розгляду компенсаційних претензій;
— Компенсаційного фонду, з якого виплачується компенсація;
— ефективної процедури виконання рішень Комісії.
На слуханнях було наголошено на крайній потребі втілювати політичну підтримку держав у практичні кроки. А, отже, основну увагу було приділено Міжнародному реєстру збитків, про необхідність створення якого було окремо зазначено в резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14 листопада 2022 року.
Міжнародний реєстр збитків (International Register of Damages for Ukraine) є невід'ємною частиною механізму компенсації, який слугуватиме для запису в документальній формі доказів й інформації про претензії щодо збитків, травм і руйнувань для всіх зацікавлених фізичних і юридичних осіб, а також держави Україна, спричинених міжнародно-протиправними діями Росії, наголосили у Мін'юсті.
Реєстр включатиме в себе опції зі збору інформації про претензії та доказів, що їх підтверджують, їх упорядкування (розподіл за категоріями, групування їх у масові/класові претензії, де це доречно), оцінювання претензій з точки зору критеріїв прийнятності.

Основними критеріями, за якими збитки включатимуться в Реєстр є територіальність, час їх виникнення та причинно-наслідковий зв’язок.
"Враховуючи безпрецедентний масштаб збитків, ми обговорюємо використання цифрових платформ для подання претензій і доказів. Цифрова платформа має максимально автоматизувати процеси, включаючи подання даних, перевірку ідентичності заявників, докази (наприклад, право власності), географічні та часові дані тощо", — повідомила заступниця міністра.

Паралельно, за її словами, Україна працює над правовою базою, яка стане підґрунтям для конфіскації заморожених російських активів. Звичайно, що для такого глобального процесу потрібен час, щоб внести необхідні зміни як на міжнародному рівні, так і до національного законодавства країн-партнерів.
"На сьогоднішній день ми просимо міжнародну спільноту забезпечити заходи щодо утримання заморожених/заблокованих російських активів до тих пір, поки не буде знайдено законне рішення з їх вилучення та передачі у Компенсаційний фонд. Це те, що ми називаємо поступовим підходом, і як Україна бачить процес створення механізму компенсації", — резюмувала Ірина Мудра.

Захід, організований Комітетом ПАРЄ з юридичних питань і прав людини, є третім у серії слухань доповіді Дам'єна Котьє (Швейцарія, ALDE) про правові та правозахисні аспекти агресії Росії проти України.
Попередні слухання охоплювали пропозицію ПАРЄ про спеціальний трибунал для суду над російськими лідерами за злочин агресії та інші правові шляхи притягнення до відповідальності за військові злочини та злочини проти людства, включаючи можливий геноцид.
Звіт Котьє має бути обговорений Асамблеєю на її пленарній сесії в січні 2023 року.