Рада ухвалила закон про медіа, необхідний для руху до ЄС

Read Time:1 Minute, 15 Second

Верховна Рада у вівторок, 13 грудня, ухвалила в цілому законопроєкт Про медіа (№ 2693-д).
Як повідомив народний депутат від Голосу Ярослав Железняк у Telegram-каналі, документ підтримали 299 нардепів.
За його словами, парламент врегулював статус каналу Рада — він має стати державним, забезпечувати трансляцію засідань Ради, а під час воєнного стану та обмеження прямих трансляцій — публікувати записи пленарних засідань у день їх проведення. Також із законопроєкту прибрали норми про виборче законодавство.
Железняк додав, що 13 грудня Рада ухвалила три законопроєкти, необхідні для євроінтеграції України: закон про нацменшини, закон про медіа і закон про конкурсний відбір суддів КСУ.
Законопроєкт №2693-д Про медіа зареєстрували у Верховній Раді 27 грудня 2019 року, у травні 2020-го парламент відправив його на повторне перше читання. Він мав стати комплексним документом, який замінював кілька медійних законів, і передбачав розширення повноважень регулятора — Нацради з питань телебачення та радіомовлення.
30 серпня 2022 року народні депутати ухвалили його в першому читанні. За день до цього 34 нардепи звернулися до голови Ради Руслана Стефанчука і закликали зняти законопроєкт з пленарного засідання, заявляючи, що в оновленому документі є ризики "розмінування культурного кордону з Росією".
Як пише Детектор медіа, законопроєкт пропонує впровадити регулювання онлайн-ЗМІ та вебплатформ, а також залучити Нацраду до формування «чорних списків» людей, які загрожують нацбезпеці.
Деякі положення документа критикували через нібито послаблення для російськомовної медіаіндустрії, але в Слузі народу це спростовували і казали, що він, навпаки, збільшує квоти. У Нацраді також заявляли, що законопроєкт не скасовує «чорні списки», що діяли сім років, а робить ведення списку «цивілізованішим».