Українці найбільше довіряють ЗСУ – опитування

Read Time:3 Minute, 6 Second

За результатами опитування Київського міжнародного інституту соціології, найбільшою довірою українців користуються Збройні сили, президент Володимир Зеленський та волонтери.
"Найбільшою довірою в Україні продовжують користуватися Збройні сили, і за останній рік (між груднем 2021 і груднем 2022 років) рівень довіри зріс з 72% до 96%. Баланс довіри-недовіри ЗСУ (тобто різниця між часткою тих, хто довіряє, і часткою тих, хто не довіряє) становить +96% (у грудні 2021 році було +60%). Далі йде довіра до президента України і довіра до волонтерів", – відзначили у КМІС.

У КМІС зазначають, що у грудні 2021 року президенту довіряли 27% (і баланс був від’ємним -23%, тобто було більше тих, хто не довіряв, ніж довіряв), проте за рік показник зріс до 84%, а баланс наразі становить +80%.
У випадку волонтерів довіра зросла з 68% до 84%, а баланс покращився з +57% до +81%.
Також соціологи відмітили значне покращення довіри і до двох інших силових структура у списку – СБУ і Нацполіції.
Довіра до першої зросла з 29% до 63% (баланс зріс з -7% до +54%), а до другої – з 30% до 58% (баланс зріс з -14% до +45%).
Крім того, за останній рік значно покращилося сприйняття уряду та Верховної Ради. Довіра до Кабміну зросла з 14% до 52% (баланс зріс з -46% до +33%).
У випадку парламенту соціологи вказують на те, що хоч загалом показники довіри не є високими, але при цьому є значний ріст довіри: з 11% до 35%, а баланс зріс з -56% до +2%.
Водночас за даними КМІС негативний баланс довіри-недовіри мають прокурори та суди. Зазначається, о до цих інституцій українці ставляться найбільш критично. Так, судам довіряють 25%, не довіряють – 34% (решта не мають визначеного ставлення, баланс становить -9%). Прокурорам довіряють 21%, не довіряють – 32% (баланс становить -11%).
Соціологи зазначають, що у 2021 році у списку не було цих інституцій, тому наразі неможливо прямо говорити про динаміку.
Довіра до українських ЗМІ за останній рік зросла з 32% до 57%.
Довіра до російських ЗМІ і раніше була відсутньою, але зараз ця відсутність стала ще більш виразною: з 3% до 1% стало ще менше тих, хто довіряє, а баланс знизився з -76% до -92%.
Також соціологи помітили деяке погіршення ставлення до Церкви: частка тих, хто довіряє Церкві, знизилася з 51% до 44%, а баланс знизився з +27% до +22%.
Також за результатами опитування українці стали більше довіряти звичайним людям у своєму населеному пункті – з 63% до 71% зріс показник довіри, а баланс покращився з 52% до 62%.
Щодо ставлення до переселенців, то загалом 52% респондентів довіряють їм і лише 10% не довіряють (решта мають невизначене/байдуже ставлення), а баланс становить +41%.
Соціологи підкреслили, що зростання довіри до політичного керівництва та до силових структур в умовах війни є ще одним свідченням згуртування громадян у критичних обставинах. Суспільна згуртованість є одним з ключових факторів успішного опору ворогові.
Дослідження тривало упродовж 4-27 грудня 2022 року. Методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів було опитано 995 респондентів у віці 18 років і старше, які мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим).
До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали закордон після 24 лютого 2022 року.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3% для показників, близьких до 25%, 2,1% – для показників, близьких до 10%, 1,5% – для показників, близьких до 5%.
У КМІС зазначають, що за умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Водночас соціологи вважають, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.