ISW: Коли можна чекати наступу з боку Білорусі

Read Time:2 Minute, 32 Second

Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) за аналізом дій двох союзних країн спрогнозували, що наступ Росії з Білорусі більш імовірним може бути наприкінці 2023 року.
Високопосадовці Кремля продовжують проводити зустрічі на високому рівні з білоруським керівництвом, що може створювати умови для нападу Росії на Україну з території Білорусі, хоча не обов'язково і не в найближчі тижні.
За оцінкою експертів інституту, найбільш "небезпечний сценарій дій нового нападу" Росії на Україну з території Білорусі на початку 2023 року видається менш імовірним з огляду на поточну військову активність Росії в Білорусі.
Новий "найнебезпечніший сценарій дій нападу" з Білорусі наприкінці 2023 року видається більш імовірним.
У той же час російські націоналістичні військові блогери продовжують критикувати ідею нападу російських військ на Україну з території Білорусі.

Експерти спостерігають, що Лукашенко продовжує балансувати проти Кремля, представляючи Білорусь як суверенну державу в рамках Союзної держави, де домінує Росія. У заяві Лукашенка за підсумками зустрічі з Лавровим зазначено, що вони з Лавровим визначили невизначені галузі співпраці для "збереження суверенітету двох країн в усіх відношеннях".
Ця риторика узгоджується з давніми зусиллями Лукашенка, спрямованими на те, щоб уникнути передачі білоруського суверенітету структурі Союзної держави, в якій домінує Кремль.
Основні висновки ISW за 20 січня:
Високопосадовці Кремля продовжують проводити зустрічі на високому рівні з білоруським керівництвом, що може створювати умови для нападу Росії на Україну з території Білорусі, хоча не обов'язково і не в найближчі тижні. Новий напад Росії на Україну з території Білорусі на початку 2023 року видається менш імовірним з огляду на поточну військову активність Росії в Білорусі, хоча напад з території Білорусі наприкінці 2023 року видається більш вірогідним. Ультранаціоналістичні російські військові блогери продовжують критикувати ідею нападу російських військ на Україну з території Білорусі. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров розкритикував Організацію з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), підкресливши неможливість підтримки Кремлем третьої угоди на кшталт Мінської. Лукашенко продовжує балансувати проти Кремля, представляючи Білорусь як суверенну державу в рамках Союзної держави, де домінує Росія. Кремль продовжує неправдиво просувати наратив про те, що війна загостриться, якщо Україна отримає зброю, здатну завдати удару по російських силах в окупованому Криму. Президент Росії Володимир Путін все частіше стає на бік ворогів фінансиста групи "Вагнера" Євгена Пригожина, ймовірно, намагаючись зменшити вплив Пригожина в Росії. Постійне використання Пригожиним тактичного успіху ПВК "Вагнер" для зміцнення своїх позицій, ймовірно, поглиблює конфлікт з Міністерством оборони Росії за вплив у російському інформаційному просторі. Начальник російського Генерального штабу генерал армії Валерій Герасимов, імовірно, офіційно заявив, що група "Вагнера" не входить до структуру збройних сил Росії і що російські військові не співпрацюють з "Вагнером", незважаючи на численні докази протилежного. За повідомленнями, українські сили продовжували контрнаступальні операції біля Сватового, а російські сили проводили обмежені контратаки біля Кремінної. Російські джерела стверджують, що російські війська захопили Кліщіївку на тлі триваючих наступальних операцій навколо Соледара, Бахмута й Авдіївки. Також джерела РФ стверджують, що російські війська проводять локальні наступальні операції в Запорізькій області. За повідомленнями, російські чиновники продовжують підготовку до другої хвилі мобілізації. Українські партизани, можливо, здійснили атаку із застосуванням саморобних вибухових пристроїв у Запорізькій області.