Верховна Рада ухвалила загалом зміни до державного бюджету, яким витрати на оборону збільшуються більш ніж на півтрильйона гривень.
Про це повідомила голова Бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа, супровідні документи до законопроекту №9105.
За законопроект загалом проголосували 322 народні депутати, загалом – 325.
Закон передбачає збільшення видатків державного бюджету на 537,2 млрд грн.
Зокрема, 518 млрд грн спрямовується на потреби військових, а саме – на грошове забезпечення, харчування, виробництво та закупівлю БПЛА.
Підласа наголосила, що потреба у збільшенні витрат на діяльність усіх видів та пологів військ обумовлена збільшенням чисельності військовослужбовців. Наприклад, у рамках проекту "Гвардія настання" планується сформувати 8 нових бригад. Крім того, збільшення витрат необхідне через зміну прогнозу щодо ведення активних бойових дій до кінця 2023 року.
Згідно з додатками до законопроекту, додаткові кошти отримають:
Міністерство оборони у сумі 372,5 млрд грн, насамперед на забезпечення діяльності ЗСУ, підготовку кадрів та військ тощо;
Міністерство внутрішніх справ у сумі 98,4 млрд грн, які розподіляються між Державною прикордонною службою, Нацгвардією, ДСНС та Нацполіцією;
Держспецзв'язку в сумі 31,6 млрд грн, насамперед на "забезпечення спеціальною технікою та обладнанням";
Служба безпеки у сумі 9,3 млрд грн;
Головне управління розвідки МО у сумі 4,6 млрд грн;
Управління державної охорони, яке отримає 961,9 млн грн на охорону органів державної влади та посадових осіб;
Служба зовнішньої розвідки у сумі 807 млн. грн.;
Національне антикорупційне бюро у сумі 50,6 млн грн.
Також 19 млрд грн спрямовується на поповнення Резервного фонду державного бюджету, який використовується для непередбачених та невідкладних заходів. Кошти Резервного фонду мають бути використані, зокрема, на виплату одноразової грошової допомоги сім'ям загиблих військовослужбовців (не менше 3 млрд грн у 2023 році) та на будівництво фортифікаційних споруд (не менше 2 млрд грн).
Джерелами покриття таких додаткових витрат пропонується визначити:
419,3 млрд грн – збільшення дефіциту державного бюджету, тобто фактично через внутрішні та зовнішні запозичення;
60,7 млрд грн – збільшення доходів бюджету за рахунок збільшення надходження ПДФО, ПДВ із вироблених товарів та частини чистого прибутку державних банків;
50,3 млрд грн – скорочення витрат на обслуговування державного боргу;
6,9 млрд грн – зменшення витрат на забезпечення державних гарантій.
Закон набуде чинності після підпису президентом.
Інші Новини
Естонія виділила 340 тисяч євро на підготовку України до зими
Естонія виділила 340 тис. євро гуманітарної допомоги для підготовки України до майбутньої зими. Основна частина коштів призначена для жителів прифронтових...
Комітет Ради підтримав податкові пільги для оборонних закупівель
Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував парламенту прийняти за основу та в цілому законопроєкти №15463-1...
Банки профінансували енергопроєкти на понад 60 млрд грн
Українські банки розпочали фінансування енергетичних проєктів бізнесу та населення на загальну суму 60,4 млрд грн. Програми фінансуються у 21 області...
Польський уряд оцінив роль українців на ринку праці
Окремі галузі польської економіки вже залежать від громадян України, які заповнюють дефіцит робочої сили. Про це заявив заступник міністра внутрішніх...
Україна від початку сезону збільшила експорт зерна майже на 5% – Мінагрополітики
Україна від початку 2026/2027 маркетингового року експортувала 2,952 млн тонн зернових і зернобобових культур. Це на 4,8% більше, ніж за...
Навіть відкриття Ормузу не поверне всю нафту – масштаб наслідків набагато більший
Навіть після відновлення судноплавства через Ормузьку протоку нафтовий ринок швидко не повернеться до колишнього стану. За прогнозом, близько 600 тис....
