Високий суд Лондона почав розгляд позову ПриватБанку проти колишніх власників Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова. Їм закидають незаконне виведення з банку майже $2 млрд. Процес обіцяє багато новин про те, як робили гроші українські олігархи
У понеділок, 12 червня, суд розпочав процес проти колишніх власників ПриватБанку. Про це повідомляють іноземні видання, зокрема, Independent та lawgazette.co.uk. Справа триватиме близько 14 тижнів, з двомісячною перервою в серпні і вересні. За цей час будуть заслухані свідки та розглянуті докази обох сторін.
Завершення розгляду справи у лондонському суді очікується у листопаді 2023 року, а саме рішення Високим судом Лондона Англії буде опубліковано вже у 2024 року.
Цей суд мав початися ще рік тому, та адвокати Коломойського та Боголюбова переконали суддю Трауера відкласти його через війну в Україні.
Згодом адвокати Боголюбова та Коломойського повідомили, що їхні підопічні та свідки не будуть давати свідчення в суді, не назвавши причини такого рішення.
У грудні 2017 року ПриватБанк розпочав провадження у Високому суді Лондона проти своїх колишніх власників Коломойського та Боголюбова, а також шести корпоративних відповідачів (три англійські компанії та три компанії з БВО — Британських Віргінських островів). Як неодноразова зазначав у своїх офіційних повідомленнях ПриватБанк, колишні власники вчинили шахрайські дії та незаконно привласнили кошти банку на $1,9 млрд.
Суд видав наказ про всесвітній арешт активів на підставі наданих банком детальних доказів того, що Коломойський та Боголюбов вивели $1,9 млрд шляхом низки шахрайських транзакцій, за допомогою мережі підконтрольних їм компаній. Ці дії були вчинені проти банку у 2013−2014 роках і призвели до його неплатоспроможності та націоналізації у грудні 2016 року.
В британських ЗМІ зокрема, у Times, зазначається, що після націоналізації керівництво вже державного Приватбанку розпочало внутрішнє розслідування. Як з’ясувалося, кошти було виведено через надання кредитів 50 фіктивним компаніям, які не мали кредитної історії, не вели господарську діяльність і не могли належним чином погасити кредити. Далі, ці позичальники відразу переказували кошти на офшорні компанії, які, за словами представників банку, також були підконтрольні Коломойському та Боголюбову, в якості передоплати за удаваними договорами поставки.
Фіктивні компанії погоджувались поставити нереальну кількість товарів. Наприклад, австралійську марганцеву руду в обсязі, еквівалентному 30% річного виробництва у всій Австралії, або в 28 разів більше, ніж загальний обсяг марганцевої руди, імпортованої Україною того року. Товар жодного разу не постачався, і до вересня 2014 року зазвичай цикл повторювався: кошти, сплачені за цими удаваними договорами повертались до позичальника після 90 днів (щоб дотримуватися діючого тоді валютного контролю), а потім знову переказувалися в рамках іншого удаваного договору поставки.
Однак, на початку вересня 2014 року цей процес зупинився, а $1,9 млрд передоплати, здійсненої на користь шести відповідачів, не були повернуті банку.
Коломойський та Боголюбов, за допомогою лояльних до них посадових осіб банку, вжили значних заходів, щоб замаскувати таку схему.
Слід зазначити, що причетність колишнього топ-менеджменту до незаконних дій у ПриватБанку, до його націоналізації, фігурує не лише у лондонській справі, а також у розслідуваннях НАБУ та Мінюсту США.
Деталі схем виведення коштів, призвіща осіб, які їх виконували, мають стати відомі під час судового розгляду у Лондоні.
Інші Новини
В “Укренерго” попередили про графіки відключення світла на 15 січня
Як пише "Укренерго", в Україні 15 січня продовжиться дія погодинних відключень електроенергії для населення. Паралельно діятимуть графіки обмеження потужності для...
Рада призначила нового очільника Фонду держмайна: що про нього відомо
Фонд державного майна України отримав нового керівника. Його очолив Дмитро Наталуха. Таким чином, "за" призначення Наталухи очільником Фонду держмайна віддали...
Екстрені відключення у Києві: у КМДА розповіли, де найважча ситуація
Зараз у Києві діють екстрені або аварійні відключення електроенергії. При цьому на одному березі столиці ситуація зі світлом складніша, ніж...
Надання 90 млрд євро допомоги від ЄС: дві третини підуть на ЗСУ
Європейська комісія у середу, 14 січня, ухвалила пакет законодавчих пропозицій, які дозволять надати Україні кредит на 90 млрд євро від...
У Міненерго розповіли, де залишаються найскладніша ситуація з електрикою
Найскладніше ситуація зі світлом станом на ранок 14 січня залишається у столичному регіоні – Києві та області."Ситуація в енергосистемі України...
У Міненерго розповіли, де залишається найскладніша ситуація з електрикою
Найскладніше ситуація зі світлом станом на ранок 14 січня залишається у столичному регіоні – Києві та області."Ситуація в енергосистемі України...

Average Rating